Несподівано „Щасливе сомбреро”

Повернемось на півроку назад і поділимось враженнями від поїздки до Барселони 10 травня 2015 року з керівником групи Ганною Черновою та невеликою групою із різних міст України.

Тур дістався несподівано, бо наша сім’я мала їхати до Риму, де на той час перебував на науковій конференції зять із Торонто, але поїздку перенесли на тиждень та запропонували „Щасливе сомбреро” до Іспанії в той же час. Вибору не було і обрали Барселону, а зять прилетів туди із Риму за 30 євро. За ним прилетіла мама зятя із Генуї і ми чудово поспілкувались дві доби.

Все почалось із Токаю. Я пам’ятаю відвідини погребу вин коли це була подарункова безкоштовна екскурсія. Потім було 10,11,13 євро. Восени стане 18 – і це дорого для даної установи. Підвал можна відвідувати постійно, але вартість має бути до 13. Ну а хто їде перший раз, має не шкодувати, тому що це один із хороших спогадів про Угорщину. Старт відмінний.

В «Акорді» поганих керівників груп не тримають. Аня Чернова дуже завзята дівчина і вміє зацікавити туристів пропозиціями додаткових екскурсій. Ми також потрапили у вир її пропозицій і замовили екскурсію по спорудам Гауді. Реально ж їх можна об’їздити на метро. Самі споруди настільки відомі, що особливих коментарів не потребують. Обов’язково треба відвідувати музей Далі у Фігеросі, їхати в Монако та при можливості відвідати гору Монсеррат у Барселоні.

Група зібралась непогана, мала декілька «неадекватів» та «гальмувальників», що посилює враження від подорожі, бо запам’ятовуються в основному незвичайні люди, про це наша керівниця нагадала при зустрічі через три місяці.

У Будапешті оселились у старому високому готелі в Буді, який відомий всім туристам, що мандрують з «Акордом». Надзвичайно хороші сніданки і краєвид з високих поверхів. Цього разу вчетверте поїхали на оглядову екскурсію. Все досить. Краще використати час на мандри по вулицям міста, в якому багато чудових куточків. Відвідали Вайдахуньяд, бо дочка в Будапешті була вперше. Потім пішли в зоопарк – один із найстаріших в Європі. Отримали позитивні враження і згадали, що в багатьох містах ми не маємо часу поспілкуватись з братами нашими меншими. Ночували в Дьєрі, де готель розташований поруч із симпатичною ратушею.

Наступний день – суперпереїзд до середини Швейцарії. Щоб перепочити відвідали Інсбрук де поспілкувались російською із постійним екскурсоводом «Акорду» із Латвії та румунською мовою з циганами із Пітешти, які влаштувались у Тіролі і промишляють дрібними крадіжками і шахрайством. Інсбрук - місто Максиміліана І, але те що відомо про нього як великого імператора не зовсім відповідає його стосункам з тірольцями.

Після ночівлі відвідали Берн (нагадує наш Камянець-Подільський по ландшафту). Дорога країна з чудовими краєвидами і майже повною відсутністю аборигенів. Зустріли всього декілька швейцарів і ті були в костюмах без лампасів. Вироджується держава.

Ліон нагадує Бухарест, який будували по французьких зразках. Місто своєрідне, розташоване у красивій місцевості на злитті двох рік. Дуже сильний екскурсовод і хороші спогади про місто.

Ночували в Монпельє на півдні Франції де мали не французький сніданок. Позитивне враження. У Фіг еросі відвідали музей Далі. Це найкращий заклад мистецтва у даній подорожі. Шкода, що трохи не вистачило часу, щоб оглянути музей ретельніше.

Барселона – це місто радощів і хорошої аури. („Дух Барселони”). Тилова частина мегаполісу зображена у фільмі „Бьютифіл” з Хав’єром Бардемом. Мені постійно шкода цих африканців, що продають сувеніри і тікають від поліції. Важкий шматок хліба. Другий раз я сюди не поїду (відсутність значних музеїв), але враження від міста найпрекрасніші. Архітектура модерну, собор Святого сімейства, стадіон футбольного клубу, олімпійські споруди, краєвид з гори Монжуїк, площі Іспанії і Каталонії, вулиця Рамбла, готичний квартал – все це неповторне і тільки каталонське.

З дочкою і зятем відвідали ввечері „Саграду Фамілію”, а дружина з мамою зятя з’їздили на гору Монсеррат. Всі залишились задоволені і радимо зробити це всім туристам.

Наступне місто – Ніцца. Тут оселився наш старий товариш, який об’їхав весь світ і зупинився на Рів’єрі. Тому разом із зятем ми провели весь час з нашим другом у Вансі, де він має невеликий маєток із садом. Клімат нагадує Крим, але без зими. Із балкону видно Монако, Ніццу та за горою знаходяться Канни. Відвідали разом з ним Монте-Карло (казіно), Антіб (найбільші яхти), Сен-Поль-де-Ванс (середньовіччя в ХХІ столітті). Зять купався у морі (16°С) – все-таки Лазурний берег. Шкода, що треба їхати далі.

Дорога до Італії – одна із найкрасивіших на континенті. Ночували у Падуї. У даному місті є що відвідати (Капелла–Арена із фресками Джотто, Кафедральний собор, біля якого розташована статуя Донателло (полководець-найманець Гатамелата), цікавий центр) але це ми не бачили, бо поруч знаходиться Венеція, якої мало не буває. Неприємний сюрприз – у місто доставили обхідний шляхом повз Гранд-канал. Коли сам відвідуєш місто не витрачаєш час на шлях околицями. Все інше на високому рівні. У вільний час відвідали палац дожів та собор святого Марка із золотим олтарем. З дітьми попрощались на набережній Венеції і поїхали через Словенію до Будапешта і Львова.

Хочемо подякувати чернівецькій фірмі „СВ-тур” – от де працюють для людей. Дай боже їм успіху і процвітання. Всі їх підказки використали і повідомляємо, що це надзвичайно спрощує складні ситуації у подорожі. Галино Віталієвно – Вам респект!