Мій один з кращих відпочинків... і тепер все тільки починається...

Всім привіт! Це Мар"яна, туристка з Коломиї. Дуже довго я наважувалася на цю поїздку, аж нарешті цього року все якось захотілось залишити, кинути і десь поїхати далеко, незважаючи на роботу та дім. Все почалось з того, що я зайшла в турагенство "1000 і 1 тур" і Оля записала мене на один тур, почекавши близько місяця вона мені повідомила, що група не назбиралась, але настільки в мене було велике бажання поїхати, що вона дивлячись на мене і моє стреміння до поїздки, оперативно мені знайшла три пропозиції з Акорд-туру, я собі вибрала те, що мені було вигідно на той момент. Все получилось так швидко за 2-3 дня, я дала фотографії на візу, паспорт, а дальше вона все зробила, в ній я не сумнівалася, тому підстав для хвилювання не було зовсім, залишилось тільки зібрати речі і вперед.

В мене тур називався "Літній світ - Болгарія". За день до виїзду керівник групи, її Катя звали, подзвонила, все повідомила, уточнила, так приємно, що про тебе не забули. І ось настав день виїзду 3 вересня. Я задоволена нашим керівником групи. Вона дзвонила мені кожні півгодини, годину, її голос звучав переконливо, ввічливо і впевнено, приємно розуміти, що про тебе пам"ятають і ти маєш сідати в Коломиї. Без маленьких потрясінь, хвилювань не обійшлося))) Катя подзвонила, що вони вже під"їжджають, щоб бути готовими. Я чекаю в машині і бачу, що нас автобус минув і навіть не зупинився, я подумала все... тут я і приїхала))) ну що ж, будемо тоді доганяти машиною... але якраз під"їхав №146, двері відчинились, Катя з усмішкою, привітавшись, зустріла мене, показала де моє місце, водій відразу забрав речі, валізу, так приємно коли про тебе турбуються. Я сіла, місцем задоволена, я сиділа зпереді, все чудово видно з усіх боків. Автобус дуже зручний, комфортабельний, спинка відхиляється, для ніг є підставка, м"ягкі крісла, все чистенько, акуратно, аж хочеться в такому бути, ти просто пливеш, а не їдеш.

Ми прибули в Болгарію, нас розселили по кімнатах. В номері чистенько, туалет, холодильник, телевізор, гарний великий балкон, на якому простелився білий виноград і ми таки не втримавшись кілька горошинок попробували, дуже смачний, солодкий...))) ми як виходили на балкон кожного ранку нас зустрічало сонце, ми сідали пити чай чи каву і якось так було добре, спокійно, легко та затишно. Приїхавши ми швидко розклали свої речі по місцям і дуже захотілося піти до моря, незважаючи на те, що то вже був вечір. Я вперше побачила море... це було дивовижно... я прям вдихнула на всі груди, душа розкрилася... Шум моря, ти ідеш по нагрітому від сонця піску, масаж по ногах, легенький вітерець повіває, я на все дивилась і сльози були від радості. Ми навіть купалися незважаючи на пізній вечір, але то нам не пошкодило, вода була досить теплою, небо зоряне, так красиво... краса неймовірна... треба все побачити власними очима, все передати словами просто неможливо.

В нас була екскурсія в болгарське село. Ми їхали бусом, хоча малий, але досить зручний, з кондиціонером, двері закриваються автоматично, таким можна їхати навіть на далекі відстані, в нас таких немає, принаймі я не бачила, хіба що в великих містах. Ми прибули в те село, нас гарно зустріли дівчина з хлопцем, ми проходили крізь арку, де писало "welсome" і відразу нас фотографували з ними. Я почувала себе важливою особою, ніби я іду по червоній доріжці на вручення премії "Оскар". Настрій був на вищому рівні, там навіть не було часу думати про якісь дурниці, негативне зовсім не лізло в голову, тільки радість, очі сяють, усмішка на обличчі і все. Нас провели і посадили за столик, де були вільні місця, біля сцени. Цілий вечір нам носили їсти, був салат, смачний суп, картошка з м"ясом, фрукти, їхні спеції, в які можна було просто мокати хліб і їсти, досить смачно було, і ще я забула про вино, яке було в необмеженій кількості. Вино було досить добре, я б тепер його випила)))) я тоді випила кружку і навіть не стукнуло в голову, настільки воно легко п"ється, то дійсно справжнє вино. Почалася їхня культурна програма: були різні фокуси, їхні народні танці, ми сиділи поряд, тому і нам прийшлося брати участь. Було весело, цікаво, хоча люди не розуміли одне одного, але настільки всі були привітні, що зіткнувшись поглядом, на їх обличчі сіяла усмішка і цього було достатньо. Ви знаєте 5 вересня я мала бути на весіллі, і я ніби дійсно була, от тільки без наречених))) болгарське село мені замінило його, після їхньої культурної програми почалися танці і ми пішли танцювати, веселитись. Ми пройшлися неподалік, все досить гарно, компактно зроблено: велике дерев"яне кафе, поряд фонтанчики, лавочка над якою звисає верба, арка, мостики маленькі, все освічується, так гарно ніби ти попав у казку, і не хочеться щоб вона закінчувалася, але на жаль до 23:00 і кінець виставі. Ще після всього один чоловік ходив по вогню босими ногами, брав всіх діток на руки по черзі, вони так тішились, було приємно дивитись на їхню радість. Після цього ми всі дружньо пішли в бус, не хотілося залишати болгарське село, час дуже швидко пролетів, атмосфера була незабутня, всі на емоціях повертались назад веселі та радісні.

Повертаючись назад ми проїжджали повз курорт "Сонячний берег", теж гарне містечко, де велика кількість різноманітних магазинчиків, центрів для відпочинку, де вночі починається друге, бурхливе життя, сповнене пригод, різні дискотеки, прогулянка вечірним містом, освітленість якого висока, ніби день, не сховаєшся, є чим зайнятись для молоді...

Також можна було проїхатись в ближні міста: Бургас, Варна, Несебр - це такий собі маленький острівок з вузькими вуличками, дорога бруківкою викладена, всюди кафешки, гарненько так, ніби ти попала в далеке минуле, ніби ти героїня роману, де зараз буде відбуватися щось важливе в такому маленькому містечку з гарними краєвидами та виходом в море...

Потім на нас 8 вересня вночі чекала поїздка в Стамбул. Я довго вагалася їхати чи не їхати, але завдяки Каті (керівник групи) я таки поїхала, за що її дуже вдячна. Там було неперевершено, там мало одного дня. Ми приїхали вранці, за нами був готель BEKDAS 4*, ми залишили свої речі, паспорта, все це залишалося там до закінчення екскурсії. На нас чекав сніданок, шведський стіл. Це було на 6 поверсі, краєвид просто вражає: великі вікна, таке приємне, ніжне освітлення, ти дивишся і бачиш різні будиночки, безмежне, просторе море, яхти, ніби з висоти пташиного польоту, очі розбігаються... так хочеться зустрічати кожний ранок!!! Хоча нам не прийшлося ночувати в готелі, але оцінка тільки позитивна: готель чистий, охайний, ліфт з вмонтованим телевізором, телефоном, є дзеркало, музика звучить. Піднімаючись сходами були привідкриті двері до однієї з кімнат готелю, ну і маючи камеру в руках просто неможливо втриматись і не зафіксувати цей момент. Кімнати компактні, але зі смаком, все вишукано, нічого зайвого. Після сніданку в нас почалася екскурсія автобусом по місту. Нам гід все розказував, ну звичайно все запам"ятати неможливо, ти фотографуєш, ти слухаєш, ти все бачиш, навкруги одна красота і вона варта уваги. Ми бачили палац Топкапи, собор Святої Софії, цистерну Базиліки - це одне з найбільших підземних водосховищ Стамбулу, ми проїжджали крізь Босфорський міст, він великий, широкий, переїзд через нього є платним. Щодня ним користуються велика кількість авто в обидва боки. Потім ми відвідали Голубу Мечеть, там дали відповідний одяг, дуже гарно всередині, дивишся вгору і не можеш відвести очей... Поряд розташовані лавочки, все засіяно травою та квітами, великий фонтан і сотні відпочиваючих туристів різної національності прогулюються.

Також на нас чекала подорож на шкіряну фабрику. Там нас зустріли гарно, можна було попити кави, були різні види соку, можна було приміряти шубку і навіть купити зі знижкою. Ми побачили велику кількість різноманітних виробів зі шкіри: рукавиці, гаманці, куртки, накидки з хутра, шубки, безрукавки. Очі розбігалися, просто неможливо було пройти повз це все і не приміряти, так що я приміряла безрукавку, якраз мій розмір, дуже гарно по мені лягло і відразу так тепло зробилось.))) Інтер"єр досить непоганий, в кожному залі були королівські диванчики та крісла, на які можна було присісти після всього побаченого і приміряного))). Після цього всього ми всі дружньо хто з покупками, хто без, сіли в автобус і нас привезли в готель на обід. Після обіду на нас ще чекали платні екскурсії або вільний графік за власним бажанням. Ми гуляли містом, базарчиками, відвідали кілька магазинів, прикупились. Просто гуляючи нам попався на очі парк, в який ми з радістю зайшли. Він досить великий, є де пройтися, така краса: фонтанчики, лавочки, мостики, ти ідеш і організм, твоя душа відпочиває.

Виходячи з нього ми дійшли до того, що так довго шукали: до набережної, де яхти катають людей по морю. Мені дуже хотілося цього, просто ми не знали чи встигнемо, тому що часу лишалось мало, а ми знаходились в другому кінці міста і треба було ще встигнути вернутись до готелю в зазначений час, але ми ризикнули і воно було того варте. Ми сиділи зверху яхти, звучала їхня музика, ти пливеш і якось так добре, хвилі великі, вітерець повіває, тебе минають інші кораблі та яхти, ти ніби вийшов у відкрите море і якось так спокійно, такий розслаблений... очі сяють від побаченого. Пропливаючи ми бачили палац Бейлербей, в якому в той день було весілля, багато живих квітів, щасливі наречені, жива музика, скрипка, гості в костюмах і вечірніх сукнях. Дуже гарний краєвид вимальовувався з яхти: весь Стамбул, навкруги мечеті, їхня архітектура, кораблі, ти не встигав все знімати і фотографувати. Ми допливали до Босфорського моста: це такий великий, широкий міст, який з"єднює Європу і Азію, і ти наближаєшся до нього, дивишся вгору і розумієш, що ти знаходишся одночасно в двох місцях, мурашки по шкірі, якесь таке хвилювання, радість, ну і як тут не загадати бажання, коли ти знаходишся в двох паралелях за словами гіда. Дуже гарною видалась поїздка на кораблику і головне, що ми встигли вернутися до готелю. Хоча без пригод не обійшлося..., що зробило нашу самостійну екскурсію цікавішою...))) там дуже багато вуличок і всі схожі між собою, тому ми трошки блукали, але воно було цікаво і трошки надало нам адреналіну. Також я люблю шарфи, там був такий район, де всі турки цим торгують, і настільки мені цікаво було, що ми ідучи не помітили, як ці "шарфи" нас завели в тупік, в якому знаходилось кафе, де всі чоловіки курять кальян. І я як цю картину побачила, мені стало якось не по собі, в їх очах можна було побачити все..., тому довго не думаючи ми швидко повернули назад, а то хтозна, що б вони з нами зробили))), там одні чоловіки, не керовані до того ж... Ось така цікава пригода.

В загальному увага турків була надмірною до нас, особливо до дівчат, ну звичайно, це приємно, з"являється якась гордість, впевненість в собі. Ти просто бачиш, що кожний наступний чоловік, хлопець проводить тебе поглядом і навіть не приховуючи цього, як це наші інколи роблять, вони нічого не бояться, вони прямі і наполегливі. Ну звичайно, по їхнім традиціям жінки носять більш закритіший одяг, а тут ми такі українські дівчата, вродливі, з гарною зовнішністю, легкий макіяж, плаття і як тут на нас не звернути увагу, тому краще самим не гуляти містом, особливо вечором.

Ось так і завершилась відпустка, час пролетів дуже швидко і не помітно. Вже пройшло два місяці, а я ще й досі згадую як все було, переглядаю фото та відео. Це море вражень, це лише позитивні емоції... Море, яке завжди тебе вислухає, заспокоїть, яке знайде рівновагу душі і допоможе знайти відповіді на питання, які тебе турбують. Це нові знайомства, пригоди, цікаві місця та люди. Ти повертаєшся ніби іншою людиною, життєрадісною. Ти розумієш, що по суті нічого не змінилось, все залишилося на своїх місцях, але бачення в тебе зовсім інше. Якось простіше ставишся до всього, і ті проблеми, невирішені питання навіть буває, що само собою вирішуються. Якось відкриваються очі на все. Ти радий кожному прожитому дню, ти більше цінуєш життя, хочеш більше знати, побачити, здійснити, втілити в життя деякі свої бажання. В тебе очі сяють просто так, без вагомої причини, з усмішкою кожного ранку зустрічєш день і після моря, до речі, добре спиться. Згадуючи це все, аж сльози радості з"являються на очах від всього побаченого і пережитого. Незнаю чи це всі зможуть прочитати, чи зрозуміють і чи до всіх достукаюсь, але ця поїздка була того варта, вона для мене получилась безцінною і зовсім не шкодую, і навіть скажу так: зміна обстановки потрібна всім, треба отак все несподівано, не обдумуючи залишати і десь їхати.

Згадую море... ти ідеш по нагрітому від сонця піску, хвилі хлюпаються об твої ноги, повіває легенький вітерець, чайки над тобою літають, співають, ти дивишся вдаль, бачиш безмежне, просторе море, безкінечність... красота дивовижна... все не описати і не передати. Хочеться щоб всі це пережили, побачили, відчули, щоб зрозуміли, що не все так погано, як іноді можливо здається, щоб вернувшись, з"явилося багато сил до нових звершень.

Дуже дякую за гарно проведений час Каті та водіям, за те, що гарно зустріли та провели, відчувалась якась увага, теплота, підтримка, а це важливо коли їдеш вперше. І також дякую Олі, в якої я придбала цю путівку, якби не її старання все ж таки мені допомогти, я б нікуди не поїхала і не була, а так побувала в двох країнах: Болгарії та Турції, враження неймовірні, чудові, настрій хороший та радісний і хочеться знову і знову десь їхати, щось пробувати, шукати пригод та заряджатися позитивною енергією...