Подорож бувалих…

«Гаряча турецька ніченька» 9 квітня 2016р.

Наш черговий тур. Все пройшло рівненько-гладенько. Насамперед завдяки відпрацьованому маршруту та майстерності супроводжувального гіда (Марія Двадцята) та водіїв. Всій «Аккордівській» команді можна ставити п’ятірку.

Відгук можна писати емоційний, а можна практичний. Я ж сподіваюсь додати ще й третій аспект.

Тож букв буде досить багато, але наберіться терпіння…

«Аккорд-Тур» в своєму сегменті на тур. ринку України продовжує утримувати свою провідну позицію. І запровадив ще кілька років тому таку родзинку, як подарунок у вигляді сертифіката на безкоштовний тур. Для того щоб стати власником такого сертифікату достатньо з’їдити в тур, написати та розмістити свій відгук. І домогтися того, щоб за цей відгук проголосувало найбільше людей. Так, для прикладу, за червень 2016 року передбачено за 1-ше місце сертифікат на тур: «Закарпаття – рецепт бадьорості… СПА & релакс», за 2-ге місце – «Неділька сніжного драйву», за 3-є місце – «Свіжість джерел Закарпаття… Зимовий настрій». Можуть бути і тури за кордон. Так за 1-ше місце в травні 2016р винагородою ставав тур «Угорський чардаш». А ще є рейтинги сезону з власними призовими турами.

Так ось, я пропоную наступне. Крім того, що я завзятий турист, я ще і тур. агент, тобто маю можливість продавати тури. Маю я і власні групи в Ок та ВК. Тому пропоную, у випадку перемоги в рейтинговому конкурсі саме цього відгуку, ПЕРЕДАТИ БЕЗКОШТОВНО, відповідний сертифікат одному з тих, хто вступить (або вже є учасником) груп в Ок чи ВК та проголосує за цей відгук. А щоб уникнути можливих інсинуацій, для обрання щасливчика, проведемо серед претендентів фотоконкурс. Переможець і отримає сертифікат на безкоштовний тур!

Ось мої групи: https: //ok. ru/boguslavtu

https: //vk. com/public94252658

Тепер можна і до самого туру повертатись.

1 день. Ми свідомо починали маршрут з Чернівців. Додавши тим фактично самостійний день в цьому місті. Близько 23,00 розмістились в готелі румунського міста Онешті.

2 день. Переїзд до болгарського Велико-Тирново із зупинкою в Бухаресті. Так склалось, що я вже сьомий раз в цьому місті, але завжди тільки транзит. Нарешті вдалось щось розгледіти. Тут відразу практичні поради. Скористайтесь нагодою відвідати парламент. Індивідуальних екскурсій там не передбачено, а коли ще випаде нагода потрапити туди з групою? На факультатив до палацу Котрочень не розраховуйте. Якби ми туди потрапили, то до готелю дібралися б вже після півночі. Бухарест лишає двозначні враження. Але точно можете вірити, що Румунія ніяким чином не асоціюється із «циганською країною». Досить таки симпатична і приваблива країна. Особливо це відчуєте на зворотньому шляху. Та про це згодом. Болгарія, Велико-Тирново. Бувша столиця другого Болгарського царства. Тут знаходиться Царевец. Для болгар, то як Вавель для поляків чи кремль московський для росіян. Ми прибули до Велико-Тирново близько півночі. Тож факультатив в Арбанасі був не на разі. Я раніше кілька разів зупинявся в Арбанасі. Так, це цікаве, самобутнє, колоритне селище. І якщо матимете можливість – відвідайте. А ось із заявленим факультативом «лазерне щоу», я це інакше, як невдалий жарт не сприймаю. Шоу це проводять далеко не щодня, і не на ваше прохання. Але коли його проводять, то як за це можна брати гроші? Це ж те саме, що брати гроші за те, що ви дивитесь на дощ або, скажімо, салют. Так саме салют, таке порівняння коректніше. Я особисто спостерігав вже це дійство раніше. Був я раніше і в фортеці Царевец.

3 день. Після сніданку нам чекала оглядова автобусно-пішоходна екскурсія. Весняний дощик підбадьорював. Але до Царевеца так і не повели. Ну добре, я там був. Але ж це найголовніший тур. об’єкт міста! Обмежились поїздкою на Свєто-гора. На вечір ми вже були в Стамбулі.

4 - 6 день. Стамбул. В Стамбул можна їхати будь-якої пори року. Але весна! Стамбул в цей час проводить «Тюльпан-фест». Я люблю квіти, і звичайно ж тюльпани. Я вже чотири рази бував в голландському Кейкенхоф (тут вже за правопис вибачайте, я принаймі три варіанти зустрічав). І на острів Майнау з’їздив. Та що там, навіть, повіривши рекламі, до Кіровоградського дендропарку навідувався… Тож парки «Гульхане» і «Емірнан» були для мене обов’язковими пунктами програми. І, якщо в Голландії ви мусили б заплатити € 16 за вхід, то в Стамбулі це безкоштовно! А Султанахмет, Ая-Софія, Сулейманія, Босфор, Долбахче, Топкапи, як і Єгипетський та Гранд-базари все так же чекають на побачення з вами..

Готель наш був в районі Лалелі. Таке відчуття, що потрапили на цивілізований «7-й кілометр» в Одесі. В цьому є і свій колорит і користь. Це в зоні пішої доступності до історичного центру (або 3 зупинки трамвая), так само, як до Галатського мосту. Можна тут і «пошопитись». Їздять же сюди скуплятися одеські оптовики. А, якщо говорити про це абсолютно серйозно і без жартів, то люди, що на цьому знаються, стверджують, що придбання 3-4 дублянок перекриє різницею в ціні вартість цього туру. Та мені це було явно не на разі, і базари були скорше, як атракція чи туристична принада. Крім названих базарів, весь район Лалелі теж являє собою власне торговий майданчик, як і район від Сулейманії до Єгипетського базару. Я не сильний знавець в цінах. Але щось мені шкіряні паски по $ 5 давненько у нас на очі не траплялись. А там таки так.

В Стамбулі ми скористались оглядовою автобусно-пішохідною екскурсією та факультативом «Айя Софія і Цистерна Базиліка» (це рідкий випадок, коли вартість факультативу майже рівна вартості самостійного відвідування, із за різниці у вартості групових та індивідуальних вхідних квитків і аудіо гіда). Наступного дня ми ще скористались трансфером до парку «Емірган». Він досить далеко був від місця нашої дислокації.

Далі ми були повністю вільні і самостійні. Площа Таксім і вул. Істікляль (від площі Таксім до Галатського мосту, із заходом до Галатської вежі) – це не Лалелі (до речі, в перекладі це означає тюльпан!) Це респектабельність і амбасади + вольниця Монмарту. Пішохідна вулиця з історичним ретро-трамвайчиком, бітіками та рестораціями. Сам був і вам раджу. Лише за третім разом у Венеції мені сподобалось це місто. Після прогулянки човном по Гранд-каналу. Тож нехтувати поїздкою Босфором ми не збирались. Самостійно це обійдеться для вас в 6 раз дешевше, ніж в пропонованому факультативі. Дружину мою можна вважати фаном Роксолани. Тож мечеть Сулеймана і гробниця Роксолани теж була в нашому маршруті. Якщо відчуєте потяг до рибних ресторанів, то скористатись краще тими, що на галатському мосту.

А ось на Принцевські острови та повноцінно Азійську частину міста часу не вистачило… Є привід повертатись.

Із практичного. Можна не боятись вуличної їжі. Не дорого і досить смачно. Не сподобалось лише на причалі біля Галатсбкого мосту. (та це суб’єктивно). Розплачуватись однозначно варто карткою або туркіш. лірами.

Більш детально про все це в моїх групах (в темах та коментах до світлин).

7 день. Переїзд до болгарського Несебера, і далі на ночівку в м. Русе. Чудове, мініатюрне і колоритне містечко Несебер. Цієї пори ще майже без туристів. Не те, що влітку, коли там не проштовхнутись. Такі ж чудові і смачні ресторанчики. Щоправда більшість крамничок теж зачинені, а ті що працюють не приймають кредитки. Ну а міняти гроші на леви не було де, і не було коли. Та це і не варто робити. Хоч одну крамничку, де можна карткою заплатити, а таки знайшли. Трояндового джему, лавандового та знову ж таки трояндового мила та ще якихось дрібничок купили. А в ресторані проблем з розрахунком не виникало. Після переїзду ночували в м. Русе. Тут Аккорд розщедрився на готель 4*. Приємне містечко. Місто і готель транзитні, без екскурсій.

8 день. Цей день заявлено, як Бран – Брашов. Я би акцентував увагу насамперед на м. Сіная, і зокрема палаци Пелеш та Пелешор. Не дарма ж Пелеш входить до 10 кращих палаців (замків) Європи! Цього дня, для тих, хто не бачив раніше Румунії, вона відкриється і манитиме повертатись. Раніше я вже тут бував, як і в Сігішуарі чи на Трансфагараш (входить за різними рейтингами до 10 кращих видових доріг Європи. І на відміну від Австрії, тут 30 євро за проїзд платити не потрібно) Для новачків замок Дракули в Брані, прогулянка Брашовом звичайно ж емоційно пам’ятні. …і знову я на гору Темпа не потрапив. Вже був закритий підйомник. Може вже наступного разу. Ночували в приватному пансіоні в Пояні Брашов. Це гірськолижний курорт. Хороша ресторанно-домашня вечеря, як передчуття завершення туру.

9 день Переїзд. До 17,30 були в Чернівцях. До наступних зустрічей.

P. S. Тур то скінчився, але не наша подорож.

Нам було замало. А машинка то наша чекала на нас в Чернівцях.

Спочатку Закарпаття, а далі на … Плітвіцькі озера і до узбережжя Адріатики. До дому потрапили за тиждень. Про це можна знайти в темах в групі Ок