Моя найдовша подорож.

Моя третя поїздка за кордон. Друга - з Акордом. Щонайперше хочу висловити подяку всім причетним до організації та проведення цієї подорожі: своєму турагенту Світлані Фокіній, компанії "Акорд-тур", керівнику нашої групи Наташі Старенькій, водіям В'ячеславу та Богдану, гідам, що проводили цікаві екскурсії на місцях. Ставлю найвищий бал і дуже дякую.

Наша група була першою, хто брав участь у цьому турі. Як на мене, то тур, безумовно, має право на існування. А зараз хочу звернутись до тих, хто має наміри також вирушити на край світу (Мис Рока) у цьому турі. Тур досить нелегкий. Відстані великі. Часу на колесах проводиться досить багато. Два нічних переїзди по 1250 км. Темп екскурсій досить високий. Отже, добре зважте свої можливості. Хоча в нашій групі були учасники, вік яких далеко за 70 років, і вони не відчували якихось проблем. Щоправда нам повезло - автобус був заповнений тільки наполовину, тому кожному дісталось по два місця. Але, якщо маєте проблеми зі здоров'ям, то мабуть варто взяти якийсь коротший і легший тур. А якщо відчуваєте в собі сили і непереборне бажання постояти на "краю світу", на скелястому березі Атлантичного океану, сміливо вирушайте в путь.

Тепер хронологія і зауваження. З Терміналом А проблем нема. Перед посадкою в автобус маєте змогу відвідати туалети, поснідати в кафе, але майте на увазі, що таких, як ви, досить багато. В кафе - черга. В магазинчику закуповуйте воду і все, що вважаєте за потрібне. Мені упаковки 0,5 літрових пляшечок "Моршинської" вистачило на всю подорож. Можна звичайно, воду і напої купувати в тих місцях, де ви будете зупинятись, але там вона коштує на порядок дорожче. Брати з собою харчів на всю подорож мабуть не варто. З харчуванням проблем не було. На всіх зупинках, де ми зупинялись можна було перекувити в кафе і прикупити щось з собою. В середньому це коштує біля 6 євро. Якщо ви, звичайно, не будете замовляти лобстерів. Перебуваючи в Терміналі, не нервуйте - без вас не поїдуть. Оголошення чутно добре, і збирають всіх до єдиного по всій території.

Кордон. Без особливий проблем. Туди. А звідти були ексцеси, нервування і навіть нестриманісь в емоціях у деяких баришень. Застереження - не беріть квитки на зворотній потяг впритул до зазначеного часу прибуття! Уважно читайте, що написано в інфолисті - автобус прибуває у Львів біля 24.00! Але компанія не несе відповідальності за затримки на кордоні. А ми потрапили на перезміну на українському кордоні і затримались майже на годину! А потім нашим водіям довелось гнати автобус по карпатських серпантинах, вночі, на великій швидкості, щоб деякі дуже самонадіяні дами встигли на потяг.

Готелі. На маршруті всі готелі, в яких ми зупинялись, були просто шикарні. Принаймні, з моєї точки зору. Не розраховуйте на те, що вечорком в готелі зігрієте собі чайку, або, тим більше, запарите мисочку "Мівінки". Поселення, зазвичай, досить пізно. А вставати треба рано, бо сніданок о 7.00. Сніданки цілком пристойні. Тільки в Італії, якщо не сплутав, уже на зворотньому шляху, трішки пожлобились. Але це було один-єдиний раз. Виносити з собою харчі з ресторану в готелі не дозволяється, хоча деякі з наших туристів примудрялись це робити. Ризикувати, чи ні - вибирати кожному. Я не ризикував. Бо ганьбитись через якийсь круасан, чи бутерброд не вважав за потрібне. В готелях є всі необхідні туалетні засоби: мило, шампунь, фени. Не забудьте взяти з собою трійник в розетку! Розеток може виявитись недостатньо для всіх ваших гаджетів. Та й запасна батарея для фотопапарата не завадила б. Бо у Фатєєвича, наприклад, в найцікавішому місці в Монако, "здох" фотоапарат, з приводу чого він (Фатєєвич, звичайно, а не фотоапарат) дуже страждав.

Автобус. У нас був "Неоплан". Трішки тіснуватий, якщо відверто. Добре, що нас було мало. Все інше залежить від компанії. Якщо компанія хороша, то можна подорожувати хоч на возі. Фільми наша керівник Наталочка, підбирала в залежності від того, через яку країну ми проїжджали. "Розгнузданої демократії", коли одному хочеться попа, а другому - попаді, не буде. Якщо хтось хоче дивитись новітній супербойовик, чи чергову серію "Санта Барбари", беріть з собою планшет і навушники. Інформаційний супровід керівника мені особисто сподобався. Але, якщо хтось захоче конче дізнатись, з якої саме марки бетону виготовлено ось саме цей придорожній стовб, що промайнув за вікном, то малоймовірно, що дізнається. (Це був жарт, єслі чьо). Зупинки на шляху, для відвідання туалету, кафе, карафки португальської кави і т. п, робились вчасно. Беріть з собою дріб'язок - туалети не скрізь безкоштовні! Щоб не трапилось так, як у Зальцбургу, коли виявилось, що туалет закрили о 20.00 і нам довелось (я це нікому не казав!) "осквєрніть" кущі у відлюдному місці парку "Міралелла". Соррі.

Факультативні екскурсії. Я взяв майже всі. Інакше тур перетворюється просто на дуже довгу поїздку в автобусі. Хоча значна частина нашої групи реалізувала свою власну програму в тих місцях, де ми зупинялись. Просто вони вже там раніше були і не хотіла повторно відвідувати ті самі місця. Особисто мені всі, без винятку, екскурсії видались цікавими. Яка більш, яка менш, але цікаві всі.

Одяг і взуття. Нічого нового я тут не скажу, пишуть про це всі і скрізь, але... Тяжко було дивитись, як мучиться дівчинка на височенних каблуках, йдучи по бруківці. І "відмазка" про те, що, мовляв, їй так дуже зручно, м'яко кажучи, була непереконлива. На пляжах ніде нема кабінок для перевдягання! Перевдягаються в туалеті, або закрившись рушником, або в притіненому закутку, як у Сан-Себастьяні, наприклад. Погода по всьому маршруту нам видалась тепла. Трішки дощило в Порту. Тому парасольки виявились потрібними. Хоча, на крайній випадок, їх тут можна купити. Від 6 євро. Мис Рока, край світу, куди я так прагнув, дуже вітряний. Завжди. Всі хутко повтікали назад до автобуса.

Ну, ось, здається все, про що хотів написати. Описувати красоти і особливості всіх тих туристичних принад, які довелось побачити, сенсу немає. Кому буде цікаво, той поїде і сам побачить. І Атлантичний океан, і "Саграду Фамілію", і казино "Монте Карло". А хто не може, або не хочу - для того є Інтернет. Але деякі фото, яких я привіз з подорожі 1505, я спробую тут завантажити. Бо без них мій коментар не буде завершений.

Я бажаю всім щастя, міцного здоров'я і незабутніх подорожей!