Ще одна реалізована мрія: О, Барселона!!!

1 день:

Виїзд з Терміналу-А, перетин кордону, переїзд по території Угорщини - усе по плану. Увечері нас чекала Долина Красунь. Ми з моєю подругою не ходили на дегустацію вин, а вирішили просто прогулятися невеличким містечком. Помітили одну особливість: о 6 годині вечора життя міста ніби зупинилося, на вулицях порожньо і лише де-не-де тишу порушують шумні компанії молоді, яка входить з барів. Проте в цьому був свій шарм-повітря насичене ароматом дощу (який закінчився незадовго до нашого приїзду), вогкого опалого листя та винним п’янким духом, який доноситься з відкритих погребів, біля яких стоять контейнери з виноградним жмихом. Отак, мені здається, і пахне рання осінь.

Поселення в готель «Eben» у Будапешті.

2 день:

Будапешт. Прекрасне місто, вдруге так само зачаровує, я і при першій зустрічі. Оглядова екскурсія, а далі самостійно гуляти містом подалі від головних туристичних маршрутів. Фантастична архітектура, яка в нічній ілюмінації схожа на декорації до казки. Рекомендую до відвідання замок Вайдахунядь, який став другим улюбленим місцем у Будапешті після будівлі Парламенту.

Ночівля в готелі «Raba», місто Дьор.

3 день:

Мюнхен. Або скоріше 3 години на зустріч… Місто красиве, проте дуже мало часу на те, щоб його відчути і побачити. Півтори години оглядової екскурсії і півтори години вільного часу. І тут бонус: ми потрапили у Мюнхен в період проведення Октоберфесту, тож, я всі і здогадалися, вільний час ми витратили на нього:) Це величезний парк розваг з атракціонами, купою п’яних, але веселих, дружелюбних людей в німецьких традиційних вбраннях, ріками пива за 11 євро/літр і неповторною атмосферою в шатрах знаменитих на увесь світ пивоварень, де стоїть просто нереальний шум: грає жива колоритна музика, люди, абсолютно незнайомі між собою з усіх куточків світу, розсівшись за довжелезні столи ведуть розмови. Наша програма «максимум» за відведений час: продегустувати пиво, познайомитися з компанією німців-студентів та австрійських пенсіонерів, пофотографуватися з музичним колективом вусатих дідусів, схожих на дідів Морозів в шкіряних шортах і швиденько в інший кінець міста до нашого автобуса.

Ніч готелі Штутгарта «Wyndham»

4 - 5 день:

Париж! Вперше в цьому місті. Чесно кажучи, він ніколи не був моєю мрією, я навіть була дещо насторожено настроєна до нього через стереотип засміченості та нашестя емігрантів. Це виявилося правдою, але наш гід дав гарну пораду – не дивитися під ноги, а спрямовувати погляд вгору на красивіші будівлі, пам’ятки. Насправді, місто просто вражає і захоплює подих від усвідомлення того, що зараз ти в місті відомому на увесь світ, ходиш вулицями і можеш вживу побачити те, що описують в книжках, показують в кіно та музичних кліпах, гуляєш поміж тих пам’яток, які стали символами і ба більше, - брендами. Саме оце відчуття присутності і приналежності до цього всього пробирає до мурашок.

В перший день ми побували на автобусній оглядовій екскурсії по місту, яка була дещо зіпсована заторами, оскільки відбувалася саме в годину-пік.

А далі вільний час: Будинок Інвалідів (де похований Наполеон Бонапарт); фантастичний захід сонця, яким ми могли милуватися, прогулюючись вздовж Сени, роздивляючись кожен унікальний міст через річку; тунель, де загинула принцеса Діана та меморіал на її честь; Єлисейські поля залиті червоним заревом згасаючого сонця; площа Конкорд та нарешті Ейфелева вежа, неймовірна при денному світлі, а в вечірній підсвітці просто неперевершена.

До речі, гуляючи набережною, ми познайомилися з французом Жозефом, який і провів нам вечірню екскурсію, розповідаючи багато цікавого про місто і показав нам ті місця, яких не знайдеш в путівниках і будинки знаменитостей.

Ночівля в готелі «Lodge In», Париж.

Другий день в Парижі, скажений по наповненню та навантаженню на ноги.

Наш маршрут: готель - Монмартр (рекомендую сааме тут закуплятися сувенірами, якщо потрібно, їх великий вибір і ціни нижчі, а от саме брелоки у вигляді вежі Ейфеля купуйте у афроамериканців біля самої вежі або на площі Трокадеро: 5-6 штук на 1 євро) – собор Сакре-Кьор і оглядовий майданчик поруч - «Стіна Кохання - кабаре «Мулен-Руж» - «район червоних ліхтарів» (вулиця з безмежною кількістю стрип-клубів, сексшопів та іншими розважальними закладами для дорослих) – Тріумфальна Арка (біля якої ми познайомилися з цілою юрбою чилійських полісменів, які приїхали в Париж на професійні навчання) – Площа Трокадеро – Марсове Поле – Ейфелева вежа – набережна Сени з найбільшим букіністичним ринком – Латинський квартал – Собор Парижської Богоматері – Лувр – супермаркет - вечеря на набережній – площа Конкорд – автобус.

Таким було моє перше незабутнє побачення з Парижем!

Нічний переїзд.

6-7 день

Іспанія. Барселона. Вона така, як я її і уявляла: жива, сонячна, харизматична, шумна, наповнена емоціями, яскрава та пристрасна.

Але спочатку був Фігерас. А саме музей генія і великого приколіста Сальвадора Далі. Гід Юрій просто молодець: його екскурсія вміло обійшла гострі теми творчості Сальвадорчика, показавши що за людина був цей Далі і просто сам Юрій дуже приємний у спілкуванні.

Екскурсія цікава, музей нереальний якийсь і атмосфера підштовхує до дурачіння та дрібних дитячих капостей:)

Оглядова екскурсія Барселоною, яка кардинально відрізняється від наших міст: теплі піщані та червоні кольори будівель, кактуси і пальми замість звичних для нас тополь, Середземне море і порти з велетенським круїзними лайнерами та яхтами вздовж набережних, шум експресивних іспанців.

Поселення в готель «Tryp Aeropuerto», Барселона-Ель Прат.

Вільний час. Варто зазначити, що ми потрапили до Барселони в період святкування фестивалю La Mercèl, тому це внесло деякі корективи у наші плани, адже були змінені графіки і маршрути руху громадського транспорту, а також головні визначні місця були зачинені (Ринок «Бокерія») або працювали в графіку скорочених днів (Собор Sagrada Família та ін.).

З готелю ми виїхали о 18 і попрямували до Площі Іспанії з наміром потрапити на вечірнє дійство Співаючих фонтанів на пагорбі Монжуік, але там в рамках фестивалю проходив якийсь фітнес-фестиваль і поліцейський попередив, що фонтани не працюють, тому ми направилися по вулиці Av. del Parallel до набережної, де змогли насолодитися Парадом феєрверків, а далі через Монумент Колумба та головну вулицю міста, La Rambla, прогулялися до площі Каталуньї і нічним автобусом повернулися до готелю набиратися сил на завтрашній день.

Другий день в Барселоні - це реалізація «наполеонівського плану»: неперевершений Парк Гуеля, Собор Святого Сімейства, Каса Міла, Каса Бальо, Каса Кальвет, Готичний квартал (в якому ми потрапили на Свято Вогню, схоже на святкування Хеллоуіну, тому що юрба людей перевдягнена у маски демонів та Смерті), Кафедральний Собор Барселони, набережна.

Пам’ятаєте я писала про харизматичність міста? Так от, за годину до нашого виїзду з міста вдарила просто страшенна гроза, яка прийшла на зміну спеці. Довелося ратуватися в старому доброму МакДональдсі на Ла Рамблі, щоб не змокнути до нитки.

Для мене Барселона схожа на красиву жінку в червоній сукні, танцюючій палке фламенко. Побачивши її одного разу, ти більше не можеш відвести від неї погляд і, тим паче, забути її. Вона стає твоєю потаємною мрією.

Але час їхати і попереду нічний переїзд.

8 день:

Зранку було Монако, точніше зустріч світанку з заторі, а далі півгодини на фотопаузу біля Князівського Палацу та Океанографічного музею Монако, пов’язаного з Жаком Івом Кусто та Собором Святого Миколая. Швиденько заскакуємо в автобус і наш шлях лежить в колоритну Італію по регіонах Лігурія, Ломбардія та Венето.

Поселення в готель «Le Calandre» в Рубано…особливость 104 номеру: вікна не відкривати, бо там сміттєві баки, відсутність повного комплекту постелі, сніданок, який тобі дають 2 адміністратори-схожі на тюремних наглядачів у одноразовому посуді, фен, корпус якого був розтрощений і щоб не бився током обмотаний звичайним пластиром і вібруюча витяжка під ліжком так, що починає вхитувати десь години через 2))

Вільний час, чекав тих, хто не поїхав на факультативну екскурсію у Венецію. Оскільки у Венеція я вже була, то ми витратили його на те, щоб погуляти містечком та сходити «затаритися» по списку в супермаркет InterSpar, який знаходився 20 хв. ходьби від готелю та провести приємний вечір в компанії друзів і просто відіспатися після 2 нічних переїздів, які досить некомфортно розміщені в турі – з інтервалом в 1 день.

9 день:

Виселення з готелю та переїзд в Словенію. Гірські пейзажі країни чарують. Кульмінацією цього дня було гірське озеро Блед, осінню воно просто неймовірно красиве, у кристально прозорій воді бірюзового кольору відображається пожовкле листя дерев, плавають лебеді та качки, які не соромлячись нікого, підпливають впритул і ще крадуть приманку в рибаків. Півторагодинна прогулянка тут дарує незабутні враження.

Водоспад Шум не відвідували, оскільки він зараз закритий через ремонтні роботи.

Поселення в готель «Nap» у Будапешті. Чесно кажучи, це був найгірший готель, де мені до цього за життя доводилося бувати - брудно, протікаючий холодильник, розламані навпіл ліжка і в мене, і у сусідки з постільним комплектом очевидно меншим по розміру за ліжко, душовою кабіною, як у польових умовах, закритою до половини якоюсь брудною клейонкою, що трималася на прищепках, вентиляцією яка гуділа всю ніч звуком. схожим на шарудіння мишей, паркінгом, де хтось о 4 ранку слухав голосно музику в авто та несамовитим руханням столів для сніданку о 6 ранку в ресторані готелю, через що прокинулося половина пожильців, бо звукоізоляція взагалі відсутня, брудний посуд для сніданку.

А решта готелі хороші.

10 день:

Виселення з готелю. Досить швидкий перетин кордону. Подорож неймовірними осінніми Карпатами. Вже такий рідний Термінал-А та дорога додому в Київ.

Подорож і справді була погонею за сонцем і святом, які знаходяться десь там далеко від України, адже у нас вже осінь в повному володарюванні, справжня золота, прохолодна та дощова, але прекрасна і, завдяки туру, наповнена новими емоціями, теплими спогадами і натхненням!

От саме за це все я хочу подакувати Аккорд-тур! За чудову можливість отримати все це бонусом до цікавого процесу співпраці з їхньою професійною командою у якості менеджера турагенції-партнера.

Окрема подяка також супроводжуючій в цьому турі Вільгуцькій Віталії, яка все тримала під контролем і слідкувала за організацією туру та, як професіонал, з терпінням ставилася до всіх поточних труднощів, уміло їх вирішуючи.

Автобус, який став нам як рідний був комфортабельний, чистий, зручний, водії вдало справилися зі своєю нелегкою місією.