Щастя не за горами... щастя в горах!

Вже більше року минуло, а я ще досі вражена природою Карпат, багатою землею і дивовижними людьми. Саме в Карпатах можна доторкнутись до місцевого колориту, гуцульської культури.

Керівником нашої групи була Котило Галина - чуйна, уважна, енергійна, позитивна людина.

Залишилось описати свої враження від самого туру. Гори… На них не можливо дивитись без захвату. Вони починаються тут, під самісінькими твоїми ногами, з невеличких кущиків чорниць і стрункими високими травинками, що закінчуються тугими колосочками, на яких, мов на струнах, грає вітер, перетворюючи простір навколо тебе на схвильоване, соломино - зелене море. Тут замало буде слів – хто був у Карпатах, той мене зрозуміє, а хто не був, той нехай спробує хоча б на 3 дні поїхати в гори, побачити і відчути усе. Ваші усі думки, проблеми, негаразди залишаються у попередньому вимірі, а тут потрібно йти, любуватись краєвидами, черпати повітря на повні груди, смакувати джерельною водою, зносити усі примхи природи і дійти цілим і неушкодженим до наступного місця. І стає зрозуміло: щастя не за горами... щастя в горах!

Гірські нескорені вершини,

Які занурились у хмари.

Ліси дрімучі, полонини,

Старі колиби і кошари.

Вітри ласкаві та сердиті,

Духмяні трави запашні.

Громи ревуть несамовиті,

Струмок дає води душі.

Стрімкі потоки, водоспади,

Могутні скелі, спів трембіти.

Я йду до Вас мої Карпати-

Одні такі на цілім світі.