За щастям далеко їздити не треба

Наш гід Олександр Якців від самого початку туру викликав симпатію. Він вдало переходив від теми до теми, залежно від місця перебування і теми екскурсії. Я мешкала в Стебнику, і думала, що досконало знаю Дрогобич. Однак не прогадала, підписавшись на екскурсію містом, яку нам провів Саша, залучивши науковців, журналістів, церковних служителів. Вид із Ратуші вразив! Католицький костел, церква Святого Юра--там можна перебувати годинами, відчуваючи особливе духовне піднесення. Принади трускавецького спа-салону додали енергії, бо треба було рушати далі. Я й не знала про існування скельного монастиря у Стрийському районі, хоч родом зі Львівщини. Ну, про Тустань без "ох" не можна говорити! Вражаюче!

Дорогою на Закарпаття я ловила кожну зміну в архітектурі, навколишній природі. А водій тим часом підсилював розповіді нашого гіда про край, який ми проминали, місцевими піснями. Ми навіть устигли вивчити немало нових слів. Термальний курорт Косино--ніби потрапляєш у рай. Сонце та вода розніжили, а різні сауни додали релаксу. Трохи відпочили--і далі нічна екскурсія до Чинадієвського замку. Його нинішній власник, художник, взяв замок у концесію, і демонструє приклад того, як можна залучити кошти на його відновлення. Шарм того художника--це не описати. Похід із зали до зали із факелами, дихання старовини... Різні міжнародні заходи, які тут, притягують усе більше туристів.

А далі була дегустація вина у Винному саду. Принадило не лише саме вино, а ритуали, які пов'язані з його виготовленням та вживанням.

Лумшори--двогодинна подорож до цього віддаленого краю не була втомливою, бо супроводилася цікавими розповідями Сашка. Вдалими був аудіо - та відеосупровід екскурсії. Ми не лише парилися в купелях, впереміжку із зануренням у гірську річку, але й спробували місцевих смаколиків, спілкувалися з людьми, вивчали краєвиди.

На завершення побували біля водоспаду Шипіт, дивуючись розмаїттю погоди, природи. На вершинах--сніг, гірське повітря прохолодне. Однак я відважилася, в числі ще трьох сміливців, скупатися в бризках водоспаду. Бадьораі піднесені, скуштувавши місцевих страв на Перевалі, ми поверталися до Львова. Не хотілося прощатися, кожен із нас загадував, що неодмінно ще вирушить невдовзі в нову подорож. Дякували Олександру Яцківу та водію панові Василю, а також тур-агенції Аккорд-тур за змістовний відпочинок. Ми повернемося, дуже скоро! До зустрічі в нових турах!