Удале перше знайомство з Італією

Дякуємо супроводжувачу Петру Біляковському й водіям Олександру й Миколі (рейс 446). Свою роботу вони виконали як слід, зробивши подорож приємною для туристів.

Перший день (як і останній), звісно, випадає повністю, і до цього треба бути готовим — навіть у разі вдалого проходження кордону на Будапешт часу майже не залишилося (а ми якраз проходили кордон досить довго).

Другий день — Любляна. Ми вагалися, чи лишитися в місті, чи їхати на озеро Блед. Вибрали озеро й не пошкодували, бо місто маленьке й досить нудне для досвідчених мандрівників, а ось озеро, над яким височіє замок, дуже мальовниче, та й їхати до нього недовго.

Третій день — приємна Верона, перше італійське місто за маршрутом. Звідси теж можна поїхати на додаткові екскурсії. Я дуже хотів побувати в Мілані, але зважив за й проти та передумав — воно того не варте, їхати годин п’ять, на огляд Мілана лишиться в найкращому випадку дві години. На озеро Ґарда теж не поїхали, оглянули Верону. Трохи далі від туристичних маршрутів легко можна знайти безлюдні вулички, якими так приємно поблукати. Ну й, звісно, не забудьте поштовхатися в натовпі під «балконом Джульєтти».

Четвертий день — Флоренція, за нашим враженням — місто крамарів. Теж приємне місто, гарний собор, знаменитий «Старий міст» із ювелірними та іншими крамничками. Цього дня ми нарешті дісталися до основної мети подорожі — Рима.

П’ятий, шостий і сьомий дні провели в Римі. З факультативних екскурсій узяли екскурсію до Ватикану й екскурсію «Стародавній Рим». Єдина перевага — можливість увійти до знаменитих будівель (собор Св. Петра, Сикстинська капела, Колізей) з групою, не чекаючи в черзі. А, наприклад, Римський форум краще оглядати й фотографувати з безплатної території, з-за паркану. Ні до Неаполя, ні ще кудись не поїхали, вирішили присвятити весь вільний час Риму. В останній день нашого перебування в Римі там відбувся страйк перевізників — метро не працювало цілий день і рано зачинилося ввечері, частота руху автобусів теж зменшилася. На щастя, готель був лише в шести кілометрах від Ватикану, тому дійшли пішки, під’їхавши й кілька зупинок автобусом. Назад ледь устигли на останній потяг метро, пощастило. Сам по собі Рим справді чудовий і вартий відвідання.

Восьмий день: Сан-Маріно. Тут є зауваги до організаторів туру. У програмі чітко не заявлено, що ті, хто не їде на жодну факультативну екскурсію, НЕ ЗАЛИШАЮТЬСЯ в Сан-Маріно. У підсумку вийшло так, що ми швидко пробіглися сан-марінськими горами, а тоді швидко ж вирушили до Болоньї, де мала відбутися факультативна екскурсія, та в дорозі потрапили під зливу й застрягли в заторі. Гроші за екскурсію все одно довелося повернути, а туристи не встигли ні комфортно поїсти, ні подивитися Сан-Маріно. Тому варто було б дати години чотири-п’ять на Сан-Маріно й не жаднувати — відмовитися від факультативних екскурсій, після Сан-Маріно прямувати безпосередньо в готель (ще раз звертаю увагу потенційних туристів: виїзд на будь-які додаткові екскурсії в цей день НЕ із Сан-Маріно, тих, хто не планував їхати на факультатив, збиралися просто лишити в якомусь торговому центрі на кілька годин, хоча торговий центр — теж непогано).

Дев’ятий день: Венеція. Немає лиха без добра. Завдяки тому, що вчора не потрапили до Болоньї й раніше поставили автобус на стоянку, змогли раніше виїхати до Венеції (це теж факультативна екскурсія). Мали там п’ять годин і чудову погоду, яка компенсувала вчорашню грозу. У Венеції ми були вперше, місто дуже мальовниче й, звісно, зручне для пішоходів — адже автомобільного транспорту там немає. Палац дожів, майдан Св. Марка, вузенькі вулички, білизна тих, кому (не) пощастило тут мешкати, на мотузках над каналами, рибний ринок, місточки, гондоли... Чудові враження.

Десятий день: теж випав повністю, але ми до цього були готові. Не потрапили до Еґера на дегустацію вин і гуляшу, але це не страшно. Було б чудово в цей день заїхати до Мішкольца й змити втому в купальнях, але, мабуть, на це бракує часу. Кордон назад пройшли неймовірно швидко, були в «Терміналі А» в заявлений час і навіть раніше. Дякуємо.