Неоднозначні враження

Щойно повернулись з туру: веселий Вільнюс, середньовічний строгий Таллінн, величний трошки пихатий Стокгольм і чарівна п'янка Рига-сподобалось все. Особливі відчуття від паромів-коли вранці ти виходиш на палубу і бачиш острови (то з будиночками, то з деревами, то заселені птахами) хочеться стрибати і кричати від захвату. Але організація туру нижча за плінтус. По-перше, шановний Аккорд-тур, навіщо в програмі туру і інфолисті писати те, що нездійсненне: більше однієї додаткової єкскурсії в день по часу неможливо організувати, та й то при повній відсутності вільного часуі і максимальній зкомканості обзорок. По-друге: вікна в автобусах бруднющі, лобове скло брудне-фотографувати з автобуса (при двох додаткових автобусних екскурсіях) неможливо, навіть єкран телевізора брудний. І окрема БІДА-це "організатор "групи Михайло Перекрест. По дорозі практично жодної інформації про краіни, куди їдемо, про країни, якими їдемо, ніяких анекдотів, ніяких веселих історій, просто сидів собі та й сидів. Поставив фільм-весь автобус попросив поставити інший, бо 1+1 всі бачили. Відповідь Михайла: типу я тут командир і сам вирішую, що ставити. Окрема історія-пароми: Міша призначає зустріч біля виходу, не повідомляючи, що на паромі їх два. В результаті півгрупи іде в зал з одного виходу (в паніці, бо немає багатьох людей і Міші), друга половина - з другого виходу в паніці, обидві зустрічаються в залі і хвилин через десять з'являється Міша-сам. А апофеоз всієї історії-повернення додому: Ще на початку подорожі Міша попередив, що повернутися в країну повинно рівно стільки людей, скільки виїхало. Але в Стокгольмі з його відома від групи відокремилось двоє людей і в Ригу не повернулось. В результаті Білоруська митниця автобус з Білорусі не випустила. Уявіть відчуття людей, які більше години стоять на кордоні, а нічого не відбувається. І тут заходить Міша і говорить, що так-проблема є, але треба заплатити штраф і автобус випустять, за ним заходить білоруський митник і говорить, що автобус по-любому не випустять і треба пішки проходити кордон і викликати інший автобус з Києва, далі заходить водій і говорить, що іншого автобусу не буде, бо п'ятниця і короткий день. Всі кидаються до Міші і на очах він перетворюється в Незнайку з творів Носова: звонив в офіс, інформації нема, нічого не знаю. А просто добив його "аргумент "митнику: Вот все страны закрывают глаза на нарушения, почему вы не закрыли? Просто старша група дитячого садку... Шанвний Акорд-тур, ви узгоджуйте, будь ласка, свої дії з законодавством інших країн, тому що Міша, з його слів, попередив керівництво про інцидент і отримав добро на вивоз групи на "авось", а "авось"не пройшов. Внаслідок повної невідомості та безпорадності 16 з 43 туристів за допомоги білоруських прикордонників проходять пішки кордон, грузяться на рейсовий автобус Гомель-Київ, платять по 130 грн за білет і тут нас наздоганяє Міша. Всі до нього, може є свіжа інформація, але відповідь: а, вы едете, ну едьте, я ничего не знаю, давайте прощаться. Цього відгуку би не було, якби було би банальне вибачення, але ніхто цього не дочекався. З Акордом іздити більше не будемо і знайомим не радитимемо.