Общий рейтинг:
Аккорд-тур Львов – отпуск, отдых, путешествия

Вражена Європою

"Раді безвізу!"

Поездка: 01 июля 2017
Отзыв:
Рейтинг:
ТОП рейтинги сезона - Лето 2017
Голосов 0 «
Все лидеры

Отзыв на тур Наш красивый уикенд!

Нарешті ми усі дочекалися безвізу. Особливо це важливо було для моєї мами та сестрички, які виготовили біометричні паспорти. В мене ж була шенгенська віза, тому з задоволенням впала їм на хвіст) Мій європейський туристичний досвід теж обмежився лише Любліном (Польща), тому перед поїздкою переживали усі. Дуже вдячні агенту Галині Олійник з «Флайдер» (Рівне), яка була нашим посередником з «Акордом» та намагалася якнайбільше нам розповісти про тур, цікавинки кожного міста, наперед дала карти, щоб ми вдома могли скласти свій маршрут екскурсії. Відразу зазначу, що хоча це була перша повноцінна поїздка до Європи, та мені вдалося вмовити маму купити тур «Вільний», тобто без додаткових вкладених коштів на подальші факультативні екскурсії. І про це рішення я не пошкодувала. Можливо комусь складно витратити час на передивляння усіх пам. яток певного місця, способів дістатися, але я полюбила це робити, активно мандруючи містами України.

Переддень туру. До нас зателефонувала керівник групи Мар. яна Свистун і запитала, чи отримали ми інфолист (для початківців – це така роздруківка, де той самий тур, а не детальніший, як можна було б подумати, написаний + вказані готелі, в яких будете ночувати). Прикро, що трансферу до терміналу А не було, хоча приїжджали до Львова за 2 години до початку туру. А ще в терміновому порядку довелося за 1 день татові робити нотаріальний дозвіл на можливість перетину неповнолітньою сестрою кордону з мамою. Хоча сестрі вже є 16 і на сайті Держприкордон лужби вказано, що після 16 такий дозвіл не потрібний. Додатково про це дізнавалася і Галина Олійник, і теж сказала, що не потрібно. Проте керівник групи повідомила, що були певні ситуації, тому потрібно зробити. Як згодом з. ясувалося такий дозвіл ніде не питали. І певно така ситуація попередньо в керівника групи була з дитиною, яка ще не досягла 16.

1 день. Швидкісною електричкою ми прибули до Львова, який зустрів нас рясним дощем. По синоптику ми з. ясували, що на 1 і 2 день туру будуть дощі, тому запаслися парасольками. Наперед забіжу, що вони виявилися не потрібними, адже наш рейс 333 і як сказала керівник Мар. яна: «Замовила погоду в небесній канцелярії». В холі вокзалу активні таксисти відразу почали пропонувати свої послуги, проте я зателефонувала на службу 579, якою користуюся і в рідному місті та за 128 гривень доїхали до Терміналу А. Таксистам вказуйте, що термінал вам потрібний аж ніяк не аеропорту, бо розповідали туристи, що завозили їх не на той Термінал. На самому Терміналі вельми зручно – море місця, розеток, безкоштовний туалет, кафе. У вказаний час ми сіли в автобус. Здивовані були, що не так вже й нас багато – 27 з 50, я чомусь подумала, що автобус буде заповнений майже весь. Відразу хочу подякувати нашій групі, яка була максимально організована і ми нікого ніде майже не чекали. Особливий привіт активним веломандрівникам з Харкова) Поки їхали до польського кордону керівник розповідала про можливі факультативні екскурсії. Кордон пройшли за 4,5 години, трішки марудно, проте мій попередній досвід 12 годин, тому мене не здивували. В мами і сестри крім паспорту біометричного нічого не питали і не просили показати матеріальну спроможність, а от мені, як і годиться, довелося свої пальчики прикладати. Прикро, що у зв. язку з довгим проходженням кордону у нас майже не залишилося часу на Краків. А я ж так готувалася. Адже ми з сестричкою розбили інфу на 2 частини. Я готувала екскурсії по Празі та Кракову, а Катя – по Відню і Будапешту. В Кракові нас зустріла дуже емоційний гід (перепрошую, на імена пам. ять не вельми), яка все боялась образити наші патріотичні почуття, а говорили чимало про історичні моменти. Частина групи не стала чекати кінця оповіді, а пішла мандрувати самостійно, адже були дуже голодні. Лайфхак для бюджетників, як ми: мати з собою в автобусі рюкзачок з різними смаколиками, звісно поважати інших і ковбасу не їсти, проте горішки, крекер, цукерочки нам трішки втамовували голод. А з собою в сумку я в кожному місті клала мармидку з бутербродами, овочами і по завершенні оглядових екскурсій ми могли перекусити швидко і продовжувати свій маршрут, економія в часі й коштах вийшла колосальна. А ще мала термос і вранці просила на шведському столі залити стіки з кавою гарячою водою. Також зекономили і на воді, адже везли спайку 4 пляшки мінералки, якраз вистачило на поїздку. Кожна з моїх дівчат мала в сумці пляшечку 0,5 і по використанню в готелі ми їх поновлювали. У Кракові у нас ще було 1 год. вільного часу і я змогла лише показати Вавельський пагорб, адже замок був вже зачинений. Проте це місто не таке й далеке – причина ще раз побувати і подивитися Вавель і Казімеж. Взагалі вечірні міста, в яких ми побували, просто розкішні ввечері, адже світяться мільйонами лампочок. Готель у Кракові був найкращий з усіх. Не сподобався лише момент, що спатив номері під час поїздки я чомусь мала з керівником. Що це за економія «Акорду», про яку заздалегідь не попередили, адже у «Флайдері» казали, що ми будемо жити втрьох. І взагалі майже в усіх готелях були такі номери, що ми могли розміститися і втрьох, проте я вирішила дати своїм більше простору, бо три дівчини, яким треба в душ, помити волосся, нафарбуватися. Проте доводилося певні організаційні питання вирішувати, бо речі певні, хто що бере, були розподілені на трьох. Відразу вкажу, що з собою я брала фен. Він в номері був лише польського готелю, в інших не було і не запитувала. А праску можна було взяти на рецепшені, так у польському готелі – безкоштовно, празькому – за приблизно 18 крон, будапештському – залишивши під заставу 10 євро.

2 день. Швиденько перекусивши, ми відправилися у Прагу. Дорога була приблизно 5 годин, тому по приїзді ми швиденько залишили у готелі свої речі та поїхали на оглядову екскурсію. Прогулюючись старовинними вуличками, ми ще й встигали фотографуватися. До речі, на центральній Староміській площі біля знаменитого годинника Орлой була акція на підтримку України. Непомітно ми підійшли до середини Карлового мосту. Звідти розпочиналися факультативні екскурсії. Ми їх не брали, тому пішли на інший бік мосту в сторону Празьких Градчан. Там на площі їздять трамваї і можна купити квиток за 24 крони. Розібратися легко, бо можна обрати російську або англійську мову. Дякую керівнику Мар. яні, яка позичила дрібні монети, щоб можна було купити квиток в автоматі. Також ми сіли в той же трамвай 22 і проїхали три зупинки до Градчан. Вийшло значно для ніжок простіше, ніж як ми першопочатково думали йти пішки. По виходу керівник люб. язно нас повідомила, що далі ми маємо йти самі, бо за екскурсію не платили. Ну це й було і так зрозуміло, ми ж не зовсім нахаби, трішки цей момент не сподобався. І коли гуляючи ми натрапляли на свою групу, то намагалися швидко міняти локацію, щоб часом їм не здалося ще чогось. Градчани справді заворожують. Собор святого Віта особливо. Прикро, проте двері вже були зачинені. Але вдалося прогулятися Златою вуличкою безкоштовно. З Градчан фантастичні краєвиди на Прагу. Згодом ми повернули в інший бік і опинилися біля головного входу й рушили до Лоретти, Страгівського монастиря. Ці всі споруди були зазначені в платній екскурсії, проте як згодом розповіли в автобусі наші з групи, потрапити не вдалося за браком часу. Так, мандруючи, ми вийшли до дороги, побачили 22 трамвай і пішли шукати зупинку, щоб знову поїхати до площі, з якої відправлялися, і не йти пішки значний кілометраж по тих же вуличках. Квиточки ми вже мали, бо попередньо взяли і на метро, яким мали добиратися до готелю. На площі ми натрапили на затишне кафе і в ньому поласували місцевими делікатесами: вепровим колінцем, гуляшем в хлібчику на темним пивом. Найбільше вразив гуляш, а ось вепрові колінце дуже дороге (290 крон) і не супер смачне. Хоча на колір і смак – товариш не всяк. Планувала ще я потрапити у Вальдшнейський сад, проте коли проїжджали на трамваї – ворота вже виявилися зачиненими. Проте я таки встигла зі своїми побувати на найвужчій вуличці та біля музею Кафки, де є скульптури пісяючих чоловіків. Єдиним мінусом було те, що до 22 не встигла придбати для своїх тата і чоловіка пива, адже спохватилися ми пізно, що в Чехії є теж обмеження в нічний час. Добиралися назад ми на метро. В історичній частині міста вказівники і входи не надто примітні, тому довелося трішки поблукати.

3 день. Вранці я поласувала супом з фрикадельками, адже вже так хотілося чогось ріденького. Проте фрикадельки були не такі смачні, як вдома. А ось решта з м. ясного доволі непогане. З-за столу я виходила сита, тому особливих претензій не маю до жодного готелю. Ми вчасно виїхали з готелю і на мою велику радість на території Чехії на заправці я ще встигла купити пива) Нас зустрів Відень теплою погодою. До речі, найбільше сподобався віденський екскурсовод Ірина. Просто, цікаво, без надмірності цифр, які в цьому турі все одно не запам. ятовуються, розповіла чимало про життя австрійців буденне. По завершенні оглядової екскурсії біля Альбертіни ми прогулялися садом біля Хофбургу і поїли на галявинці свої бутерброди. З новими силами ми рушили в путь. Відень і Будапешт, як я уже зазначала, готувала сестричка. Тому вона нас повела до Хофбурзької бібліотеки. Вхід сімейний вартував 12,5 євро. Сестра пред. явила закордонний паспорт, що їй ще немає 18, відповідно вхід для сім. ї такої дешевший. І взагалі класно знати англійську, протягом мандрівки ми тільки нею і спілкувалися з людьми. А ще побували біля Парламенту, в Королівському саду, всередині Ратуші. Відень вразив величчю архітектури, не дарма був столицею імперії. В кільці Рінгштрассе орієнтуватися дуже легко. Оскільки проживання у Відні не з дешевих, то ми відправилися ночувати до Будапешта.

4 день. Який кайф зранку не збирати речі. Адже у Будапешті ми ночували 2 ночі. Взагалі в цьому місті в нас було найбільше часу. Зранечку ми побували на оглядовій екскурсії. Мали змогу обміняти гроші, екскурсовод показала, де це можна зробити. До речі, курс досить вигідний. На липень 2017 – 304 форинти за 1 євро. Взагалі рекомендую валюту брати євро, а не долари. Потім ми спустилися в метро і за 3200 форинтів купили груповий квиток. Він діє цілий день і можна подорожувати трамваями, автобусами, метро групі не більше 6 людей. Пробивати такий квиток не потрібно. Просто при потребі як перевірка – пред. являти їм. Спочатку я думала, що цей квиток діє і на знаменитий фунікулер, але до Королівського палацу і бастіону на стороні Будди довелося добиратися пішки, окремий квиток на фунікулер для 3 дуже дорогий. Проте не надто довго йшли, там є спеціальні ліфти, які безкоштовно на верх доправляють. Потрапили і на зміну варти. Особливо вразив рибацький бастіон і собор святого Матіаша. Там ми побачили зупинку автобуса і запитавши, чи доїдемо до станції метро, так і вчинили. Наступною нашою точкою був замок Вайдахунят, що знаходиться поблизу купалень Сечені та площі Героїв. Назад знову ж на метро ми доїхали в центр і побродили по магазинчиках. Знайшли супермаркет, де запланували скупитися. Знову ж таки на метро дісталися станції Геллерт, звідки вибралися на вершину гори і побачили чарівний краєвид міста, яке починає освітлюватися яскравими вогнями. Наступна точка – знову ж метро з пересадкою – вид, який занесений у ЮНЕСКО, зі сторони Будди на сяючий Парламент. А тоді вже і спати час.

5 день. Виїхали зранечку, щоб деякі члени групи встигли на свої поїзди. Розраховуйте час з квитками, бо ніхто вам точне не скаже, чи встигнете ви на той чи інший поїзд, оскільки чимало чого залежить від часу проходження кордону. Ми заздалегідь квитки назад не брали. Чоловіку довелося на машині нас забирати, бо на поїзд вже всі були розкуплені. Спочатку в Угорщині заїхали у купальню Мішкольц-Тапольце. Квиток 12 євро з людини. Всередині гарно і цікаво - печери. Проте в нашому Косино – набагато краще й цікавіше. Часу було на купання не так вже й багато – 1,5 години. Хоча як пояснила керівник – довго в такій термальній воді бути не рекомендується. Далі побували в Токаї, на дегустації не були, але закупилися вином у місцевому магазинчику. Досить смачне солодке і напівсолодке брали в пляшках по 2 літри. Вийшло 4 літри 8,5 євро. А тоді вже попрямували до Львова. Кордон минули швидко, десь за годину, ніхто ні в кого нічого не питав і не перевіряв. Чимало наших лишалося ночувати в готелях чи на Терміналі А, а ми вирахували, що краще їхати додому на авто. Вражень від поїздки багато, фото – теж. Основне, ми переконалися завдяки туру, що навіть сім. я з невеликими доходами нині може собі дозволити мандрівку по чарівним містам Європи.

Номинации отзыва "Вражена Європою"

1
|
|
|
|
|
|
|
|
* объекты, маршруты, исторические места, отели которые упомянуты в отзывах с более ранней датой размещения отзыва, могут не соответствовать объектам, которые актуальны в туре на данный момент
С целью улучшения сервиса, просьба сообщить причину закрытия (отказа) от функции "Заказать".
Будем очень признательны за Ваш вклад в развитие функции.
OK
Спрашивайте...
Спрашивайте...
Подберем тур!
Подберем тур!
Забронируем!
Забронируем!
22 июля 2019
Реклама
Отзывы о других турах