Подорож у щастя

Я готувалася до зустрічі з Карпатами увесь рік від липня-2016, оскільки минулорічний тур «Карпатський тандем, або відпустка для активних» на чолі з чудовим гідом Юрою Мартинюком уперше відкрив для мене двері у неповторний світ Карпатських гір… Підготовка полягала не лише в тому, аби заздалегідь придбати відповідний одяг, взуття, сушарки для кросівок, дощовики, сумочку на пояс тощо, та кількамісячному до початку туру тренуванні ніг при ходінні пішки (іноді по кілька разів на день) на 8 поверх, а передусім у наповненні мого внутрішнього резервуарчика енергією радості, позитиву і любові, бажанням подолати себе в собі при сходженні на вершини…

Отже, 7 липня 2017 року ми з донькою Наталею вирушили зі Львова у тур «Відпустка різнобарвна, наче сни».

Місто Івано-Франківськ - краса і велич архітектури, чисті вулиці! Бездоганний готель «Надія» із світлими затишними номерами, де ми провели три ночі, і сніданками «все включено», тобто шведським столом. Кафе «Десятка»: як завжди, величезні смачненні порції за непристойно малу ціну, приємні усміхнені і чемні офіціанти та адміністратори.

Дуже сподобався сплав по Дністру між мальовничими берегами та схилами каньйону. Ми йшли на катамарані на вісім осіб, інші учасники групи - на байдарках і каноє. Було весело і драйвово!

Місто Яремче. Досить-таки симпатичний готель «Станіславський» з хорошим номером на дві ночі. Можливо, працівники їдальні готелю і не навмисно так запізніло, повільно, знехотя обслуговували нас на сніданках, проте їм би все одно не вдалося своїм недбалим ставленням до відвідувачів зіпсувати наш чудовий настрій і бойовий дух, спрямований на підкорення підйомів на шляху до гірських вершин ;о)

Похід до озера Несамовите (14 км) був нелегким, але цікавим. Біля самого озера дув «несамовитий» холодний вітер (раджу мати при собі теплі речі). Проте сміливці, в тому числі і моя Наталя, на чолі з нашим гідом Сергієм порушили кришталеву водну гладь (шкодую, що я сама не наважилася…), чим викликали «гнів» природи у вигляді зливи на зворотньому шляху.

Наступного дня на нас чекала неймовірно красива полонина біля підніжжя гори Маковиця, паперова склянка грибної юшки за 40 грн. і банош із шкварками. Було смачно! А увечері – дегустація карпатських настоянок у супроводі цікавих розповідей про них неперевершеного г`азди пана Романа. Ми вже вдруге купуємо настоянки у пана Романа – вони справді класні! Цього разу я придбала ще й мазь із живиці. На душі лишився присмак зустрічі із старим другом…

Гірський масив Свидовець, мальовниче озеро Догяска (місцеві кличуть Г'ерашаска). Спочатку ми піднялися на гірський однойменний хребет, обігнувши посеред хмар по ньому озеро, а потім я таки зробила це: була щаслива відчути обійми його прохолодної води! Раджу усім мандрівникам (там біля берега хороше дно!) відчути той неймовірний прилив бадьорості!

Місто Рахів. Спо-окійне провінційне містечко. Шикарні просторі номери у готелі «Рахів» з білими меблями, ванною і одним балконом на два номери. Персоналу, як з’ясувалося, недостатньо для прибирання, проте в готельній піцерії сніданками годували вчасно і смачно. Але, звісно, то несуттєво.

«Історія однієї мрії – озеро Бребенескул» - найвисокогірніше озеро України. Мандрівка до самого озера була обрамлена неймовірно гарними краєвидами і чудовим настроєм. На жаль, моя мрія про купання в озері не здійснилася (я здрейфила…) через потужний крижаний вітер, який просто збивав з ніг та виривав телефон при фотографуванні, а з гори Гутин-Томнатик насувалася гроза. Теплий верхній одяг для цього походу дуже бажано мати, а також головний убір і перчатки.

Гора Піп Іван Чорногірський була п'ятим і останнім сходженням у турі. О, ця велична неприступна Чорногора! Коли мої очі вперше уздріли її на далекому-далекому обрії, здалося, що жодна сила не винесе мене на ту вершину, а сама я не діжду туди дійти… Але ж недарма кажуть, що людським можливостям немає меж. Уся наша група подолала відстань, відведену природою, щоб відкрити для себе нову неймовірну красу Карпатських гір та прогулятися навколо зруйнованої кам'яної будівлі колишньої найвисокогірнішої обсерваторії.

Про свої враження від туру можна писати нескінченно.

Однак розповідь була б недовершеною без рядків, наповнених словами вдячності і безмежної поваги до гіда, який провів нас стежками цієї казки під назвою «Відпустка різнобарвна, наче сни» - Сергія Копанського. Він став невід'ємною частинкою подорожі у щастя, наповнивши її найкращими людськими якостями: любов'ю, щирістю, надійністю, мудрістю при вирішенні будь-яких питань. А завдяки інформаційному насиченню, яким Сергій Копанський супроводжував кожну екскурсію, зокрема відеоматеріалам, подорож стала ще цікавішою.

Отже, десять днів туру незабутніх емоцій і позитиву позаду… Я віддала Карпатам зі свого внутрішнього резервуарчика частинку своєї душі, а натомість вони наповнили його по вінця своєю енергією – неповторної глибокої краси, несамовитості, цілеспрямованості та безмежної любові до природи, подорожей, пригод – тобто до життя…