Не люблю писати поганих відгуків. «Описуючи чорне, помножуєш чорне»..
А все починалося геть зле.. Моя мрія показати чоловікові Амстердам, Брюссель, Гент, Брюгге – мрія, плекана ще з грудня, розбилася об сувору дійсність – тур не відбудеться.. Але «Акорд» завжди пропонує на заміну щось цікаве, і це була мандрівка «Париж, квіти й компліменти» - єдине, що підходило по датах моєї відпустки. Париж.. Париж.. ну, люди, скільки можна? П’ятий раз у Париж? Та тільки минулого року були! Ну, та нехай уже.. з тим вашим Парижем..
Наступний облом – вже в Терміналі-А. Всі групи відправилися у свої тури, лише наша виглядала свій автобус марно й даремно, бо той, що подали, виявився технічно несправним.. Виїхали десь по другій.. І все було б зовсім погано, якби не Вона..
У неї були такі очі.. і такий голос.. і така тиша і спокій навколо..
Її звали Оксана. Оксана Странник.. Справжнє прізвище – «Все буде добре». І наш гід Оксана Всебудедобре своєю тихою впевненістю таки довела – якщо група не впадає в нерви і налаштовується на позитив, то все справді буде добре.
Ми з чоловіком туристи з великим стажем, мандруємо кілька разів на рік, з Акордом і не тільки, але такий гід – справді велика удача. І ще – група. Переважно подружні пари, оптимістичні, позитивні люди, що самі собі створили добрий настрій.
Але тим, хто читає відгук, потрібні не дифірамби, а враження й поради. Тому починаємо:
День 1. Транзитний.
Хоч ми довго чекали в терміналі, зате пролетіли кордон за 3 години. Сподіватися на обіцяну екскурсію в Кракові зазвичай марно, на польському кордоні можна стояти від трьох до восьми годин (з нашого досвіду), тому якщо вдасться дістатися до готелю десь о першій – це просто чудово. Бувало й над ранок.. Тож без ілюзій – і буде вам щастя.
День 2. Берлін.
Комплімент людині, яка складала маршрут цього туру, - всі готелі транзитні, частину дороги їдемо увечері, частину – вранці. Скажете, а як інакше? Ой, буває й інакше.. Є в Акорді мудрагелі, які планують тури так, що в усі міста – в УСІ!!! – ви приїжджаєте надвечір після цілого дня в автобусі.. і дві години у Флоренції, коли всі храми й музеї зачинені, невелика радість.. так, аби відмітитися – «тут був Вася».. Але сьогодні без критики – цей тур спланований мудро, вирушайте сміливо.
Берлін.. Ну, Берлін, він Берлін і є. Площа з телевежею, яку вам запропонують купити, Мартін Лютер у подертому черевику, площа з музеями. Гід Алла. Наприкінці екскурсії ця пані-фрау оголосила, що гривня – вимираюча валюта і до 2019 року зникне. Наша Оксана Всебудедобре намагалася згладити обурення групи – «а що це ви маєте на увазі?», «Пані Алла має на увазі, що у нас буде євро!», але Алла мала на увазі зовсім інше. Ми платили свої гривні та євро не за пропаганду її політичних поглядів. Пані ще з СРСР не вийшла, а світ змінився, й Україна – теж.
День 3. Амстердам.
Амстердам – місто настільки занурене у води вічності, що нагадує стареньку жінку надзвичайної вроди, якій літа лиш додають краси.. Ці канали, ця будинки – всі однакові за розмірами – у ширину та висоту, та кожен різний за оздобленням.. доглянуті, ошатні.. Це треба бачити. Особливо – з вулиць-каналів, тому поїздка на кораблику в Амстердамі – просто необхідна частина подорожі. Оглядова екскурсія та поїздка у Волендам та Заансе Сханс з гідом Айрін – чудові враження, це треба бачити удруге й утретє.
День 4. Амстердам – Гаага.
Півдня в Амстердамі використали, щоб поблукати самостійно. І звісно ж, по квітковому ринку. За 5 євро зможете придбати 50 цибулин тюльпанів, за 10 – 3 пакети гладіолусів. Не раджу брати великі зелені коробки, де цибулин сотня. Написано, що 30 тюльпанів, 30 нарцисів і щось та по 20 гіацинтів.. На ділі було повно цибулин нарцисів і 4 упаковки маленьких чорних цибулинок – за допомогою Гуглу ідентифікувала як анемони. Ну, посаджу, виростуть. Але зелені коробки – кіт у мішку. А, і ще – зніміть з пакетів із цибулинами пластикові пакети – інакше цибулинкам біда, не довезете.
Гаага – Делфт – Роттердам. Ми залишилися в Гаазі – оглянули місто.
День 5. Брюссель – Париж.
Брюссель – це насамперед центральна площа, без перебільшень найкрасивіша в Європі. І пісяющій мальчик. Біля мальчіка – магазин шоколаду – дадуть спробувати, хто любить – купіть собі хендмейд цукерки і різнокольорових шоколадних таки ж пісяющіх мальчиків досхочу! Дорогою до площі не полінуйтеся зайти в магазини із знаменитим брюссельським мереживом.. Купіть собі комірець – і будете в будь-якій сукні як вельможна пані.. А як не комірець і не серветку – то хоч закладку до книжок – чудовий сувенір і подарунок. Або віяло.. або гобелен.. Ні, це вже наступного разу, десь у Генті.. чи Брюгге..
Ну, Брюсселем тішилися недовго, ще 300 км до столиці світу. Париж. З усіма дорожніми корками до місця зустрічі, яке змінити не можна, бо воно – мерія, дісталися рівно о 17-тій, що чітко за графіком. Гід Лєна провела автобусну оглядову за годину – ну, що вам сказати.. Париж ніякою Лєною не зіпсуєш! Зате увечері буде вам, туристи, щастя – сам Іван Іванович Старший (чи молодший) проведуть мандрівку «Вогні нічного Парижа» - і ви будете в захопленні від всього.. й особливо від району Дефанс.
А ще – кораблик по Сені! Від минулого та позаминулого туру залишилися чудові спомини – зручні крісла під прозорим дашком, аудіогід, приємна музика – і повз тебе пропливають мости і палаци.. Але не цього разу.. Чекали годину.. сіли. Влаштувалися.. І оголошення – кораблик несправний. Пересіли на інший.. Дуже незручно – аудіогід внизу, чути, але нічого не видно. Нагорі – дерев’яні лавки, повно людей.. дощ пожалів, зачекав.. не той тепер кораблик, Сена-річка не та..
День 6. Париж.
Питання – «куди податися в Парижі?» виглядає смішним. Але коли «тут був Вася 5 разів», доводиться вибирати місце, де 5 разів був і хочеться ще. Вибрали Лувр. І навіть з гідом. По Лувру можу водити екскурсії сама – це не жарт, коли письменник пише книжку, то досконало вивчає матеріал. Писала. Вивчала. Але цього разу Оксана Всебудедобре пообіцяла особливого гіда – Тею. І Тея перевершила всі очікування – вона була чудова і натхненна! Після закінчення екскурсії ми залишилися в музеї, оглянули все-все, що любимо.. І от халепа – перехід до крила Ришельє, де хотіли подивитися апартаменти Наполеона, перекритий – ремонт! Потрібно переходити через піраміду, але для того, щоб увійти в інше крило, потрібен квиток, а у нас його не було – ми ж група.. сум і печалька.. Втім, усюди є добрі люди. Пояснили дівчині ситуацію, і вона нас пропустила! І ми побачили все, що планували! Тому, дорогі туристи, просіть – і дасться вам, стукайте – і відчиниться. Навіть у Луврі.
День 7. Люксембург – Трір.
Люксембург – «балкон Європи» - вартий, щоб його побачити. Як на Арденських пагорбах та ущелинах можна було збудувати це місто-країну, загадка. Але тут все дихає старовиною і сучасністю. Палаци, храми – і банки, безліч банків.. і люди, що в банках працюють. Вони знайшли свою нішу – навіть між горами. Майже Монако.
Трір. Дорогі туристи, якщо гід вам щось радить, слухайте його, він вам злого не хоче. А наша пані Оксана довго переконувала групу, що Трір треба бачити, якщо ми вже опинилися так близько. Мала рацію. Ми потрапили не в декорації для туристів, а в справжнє живе середньовічне місто, та ще й на якесь свято – з пивом, музикою і безліччю веселих людей. І навіть зайшли в костьол під час відправи. І це була мить тиші, спокою й органу..
День 8. Кельн.
Ми в Німеччині, друзі! Кельнський собор, скільки б разів ти його не бачив, вражає ажурністю готичних форм, величиною і величчю. І безтолковими архітекторами, які перлину середньовіччя вправили в типово совкову площу, де всього наліплено абияк.. Ну, час їм суддя.
І нарешті – діамант серед всіх наших екскурсій – «Замки Рейну». Екскурсія на весь день. Спершу автобусом до Кобленца. Там огляд міста, фортеці, величезного пам’ятника на межі злиття Мозеля і Рейну. Потім – замок Марксбург на височенній горі, звідки відкривається панорама на Рейн. Дуже цікаво бачити внутрішні покої замку – як тут жили люди, якими вигодами користувалися, вражає крихітний садочок між зовнішньою стіною фортеці й самого замку – з аптекарською грядкою.. квіти, лікарські рослини, навіть малесенький басейн, де цвіте водяна лілія.. Екскурсія продовжилася на кораблику – і це було чудово! Обабіч пропливав Рейн – і на кожній горі замок зі своєю цікавою історією, неймовірні краєвиди, містечка, мов із казки, весела німецька музика, що налаштовувала на посмішку. А ти сидиш собі, відпочиваєш – і ніжки тебе, втомленого туриста, не болять.. Після кораблика наша подорож завершилася в туристичному містечку – ну, не запам’ятала я назви! – в ресторанчику з живою музикою. За 16 євро нам запропонували запечену свинячу рульку – ну, дуже велику, ледь удвох подужали – з кислою капустою й картопляним пюре, і келих вина – дуже доброго! Екскурсія варта того, щоб витратити на неї день і гроші.
День 9. Ганновер – Гослар.
Екскурсія по Ганноверу.. ну, що вам сказати.. те саме, що по Берліну.. така ж старорежимна радянських часів пані екскурсовод дуже бідкалася, що Ганновер був знищений на 85% бомбардуваннями союзників. А то нічого, що саме Німеччина розпочала війну і Ганновер був одним з центрів воєнної промисловості? Мій Тернопіль знищили на 95%, кому скаржитися?
Гослар.. Справді середньовічна казка. Відьмочки – на мітлах і без.. симпатичні. Купіть собі на холодильник, якщо власної в хаті нема. Там ще є живі – дебелі молодиці на мотоциклах.. не раджу.. нащо воно вам. Кажуть – результат середньовічного терору – красивих струнких чорнявих жінок інквізиція винищила, хто залишився, той і дав потомство.. природний добір.. халепа..
День 10. Вроцлав.
Дуже красиве місто. Ринкова площа виглядає влітку як велика квартира – з кухнею (кухнями), вітальнями, дитячими кімнатами.. Ратуша і світ середньовіччя навколо – краса та й годі! Шкода, що була зачинена на реконструкцію найдавніша в Європі «піяльня піва» - тут пиво варять, тут його і п’ють, і чудове, скажу я вам!
До Львова приїхали точно за графіком, десь о 23-тій. На відміну від інших гідів, одна з яких довела мене минулого разу до істерики просто в терміналі, бо їй тяжко залежалося на тому, щоб ми пробули там рівно годину і чхати, що квитки на поїзд, - мусили викликати таксі (от написала б я відгук, як вона нам зіпсувала тур, але навіщо?), так от, на відміну від попереднього цуда, Оксана Всебудедобре зробила все, щоб всі всюди встигли – і поїсти, й оселитися в готелі терміналу, й кожен на свій потяг. До речі, на другому поверсі можна придбати квитки по Інтернету, чудова послуга, якою ми часто користуємося.
Попрощалися.. Із цим туром, але не з Акордом. І сподіваємося, не з Оксаною Странник. Наш наступний тур вже за місяць – Австрія + Мюнхен.. До зустрічі! Мандруйте. Це – єдине, на що варто витрачати життя. Окрім кохання, звичайно..
