Варто відвідати, варто спробувати

Ahooj Словаччина, привіт Закарпаття! З такою гостинною назвою з’явився на світ новий тур, ну як його можна було не спробувати? Якось так вийшло, що вирушаючи в цей тур, я навіть не дуже вчитувалася в місця, по яким він буде проходити, тому кожен день відкривала для себе щось нове. Добре, що можна повністю довіритись досвідченому керівнику групи Сергію Копанському.

Погода в нашому першому виїзді іноді видавала геть не літні моменти. Але, мабуть, існує щось сильніше за температуру і швидкість вітру, бо тепла атмосфера в групі панувала весь тур.

Перші дні були створені для підняття настрою після робочих буднів. Спілкування з козенятами на фермі «Мукко», дегустування якісних сирів (настільки смачних і різнопланових, що тепер і не знаю, як купляти звичайні сири в магазинах), наш «випас» на полонині з чорницями (в цей час це просто бонус від природи), позитивний стрес для організму від почергового занурення в гарячий чан і холодний потік. Навіть прогулянка по лісу під час зливи тільки додає сил, бо це настільки круто – слухати шум дощу і відчувати від нього приплив енергії (звісно, якщо в цей час йдеш в дощовику:)

Словаччина починається з ознайомлення з культурними пам’ятками. Spissky hrad, як і кожен поважаючий себе замок, може розповісти і романтичні історії, і історії лицарських битв. А симпатичне маленьке м. Левоча, яке і досі оточує кам’яний мур, як найкраще передає атмосферу старовинного європейського містечка. До речі, Спішська Собота - передмістя м. Попрада, де ми проживали в словацькі дні туру - теж наче музей під відкритим небом, з кольоровими будиночками і чаруючим ароматом липової алеї. А от наш готель - це вже справжній музей, яким дуже пишається його власник Йозеф. Старовинні меблі, картини, справжній вогонь в каміні – всюди присутній дух історії.

Високі Татри більш суворі і кам’яні, ніж наші Карпати. В день сходження на Koprovsky stit холодний вітер і дощ могли б настрашити когось. Когось, але не нашу групу. Дружно дійшли до озера Velke Hincovo Pleso, відсвяткували день народження, а бажаючі піднялись і на вершину. Щоправда повною мірою насолодитися краєвидами звідти не дуже вдалося через завісу туману, але позитивні емоції компенсували ці враження.

«Райська» прогулянка частинкою національного парку Slovensky raj відкриває за кожним поворотом щось нове – то неймовірний оглядовий майданчик над хмаринками - Tomasovsky vyhlad, то несподівану печеру в руслі ріки, то темний коридор лісу, то історичне урочище Клашториско, ну і, звісно, незабутні сходинки з ланцюжками (. До речі, ланцюжки є не тільки на сходинках. Багато ділянок парку обладнано ними для зручного пересування туристів.

Курорт Татранська Ломниця ще більш облаштований для комфорту туристів. Вагончики-підйомники «lanovka» довезуть до ст. Hrebienok – стартової точки багатьох маршрутів. Вже тут можна залишатися релаксувати на лежаках з милою родиною дерев’яних ведмедиків. Але ж неможливо не піти на звуки водоспадів Studeny potok, тим більше, що звідтам відкриваються неймовірні види, є можливість відвідати найстарішу гірську хату – Райнерову, і навіть поспілкуватися з кмітливими лисицями.

Цей тур поєднує м’якість карпатських полонин і суворість скель Високих Татр, бурхливий водограй водоспаду Воєводин і заворожуючі каскади Студеного потоку, сірководневі пекельні чани і заспокійливі термальні купальні Врбов, ніжність вершкового сиру і пікантність «chesnokova polievka». Це тур-порівняння і тур-об’єднання.

Варто відвідати, варто спробувати.