З “Аккорд-туром” ми не вперше. Наша подорож розпочалася з Терміналу “А” о 06:30. Державний кордон з Польщею пройшли за 3 години, хоча в черзі був перед нами всього один автобус. Напевно сказалося, те що в Польщі почалося святкування Пасхи. Невгамовні польські митники навіть перевірили дві валізи з нашого автобуса, але все це не зіпсувало нам настрій.
По обіду нас зустрів Краків, а саме його “Старе місто”, в якому були не вперше, й тому спокійно без метушні пройшлися набережною Вісли, відвідали Вавельський замок, завітали на Ринкову площу, поблукали прилеглими середньовічними вуличками та “заморили червячка” в знайомому вже ресторанчику “Malecon”.
Берлін. Після оглядової екскурсії містом, не підписавшись ні на один із факультативів, ми попрямували через Бранденбургські ворота до символу нацизму та перемоги над ним у ІІ-й Світовій війні – Рейхстагу. Потім був КПП “Чарлі” на Friedrichstrasse 43, та затишний ресторанчик з літньою терасою на Poststrasse 28, - “Zur Gerichtslaube” з типовою берлінською кухнею (для тих, хто не володіє англійською та німецькою, є меню на російській мові). Велика берлінська сосиска з пікантною тушкованою квашеною капустою та картоплею, а також пару келихів місцевого пива були доречними – так, як “сытый, голодному не товарищ”.
Амстердам. Під час оглядової екскурсії містом, яка тривала близько двох годин, наш екскурсовод, на жаль не пам’ятаю ім’я тієї пані, зробила все можливе щоб ми закохалися в це місто.
Потім був факультатив, “По глибинці Голландії” – селище вітряних млинів Заансе Сханс та рибальське містечко Волендам, а між ними заїзд до сироварні “Henri Willig”. Звичайно на сироварні ми надигустувалися голландськими сирами, а на березі Північного моря, зкоштували “фішку Нідерландів” – бутерброд з оселедцем (класична булка, оселедець, маринований огірочок та ріпчаста цибулька). Той оселедець просто танув в моєму роті.
А потім був вечірній Амстердам з його старовинними будівлями, бруківками та незліченними мальовничими каналами і звичайно пивом Grolsch та Heineken, а також звичайна, як на мене, вуличка “червоних ліхтарів”.
Другий день в Нідерландах розпочався з парку “Кекенхоф”, в який, наша група прибула однією з перших. Я, хоча й не великий поціновував квітів, але те, що, я побачив там, це просто “зашкалює” уявлення – круто, супер, грандіозно…
Потім був факультатив “По перлинам Голландії – Делфт та Гаага”. Середньовічне місто Делфт з його тихими вуличками та каналами це просто “космос”.
На превеликий жаль для Гааги півтори години занадто замало. Окрім зовнішнього огляду Ріддерзаалу та Бінненхофа, а також 20-ти хвилинного перебування на узбережжі морського курорту Схевенінген, про це місто й пригадати не буде що.
Потім був двохгодинний переїзд до Бельгії, а саме до міста Антверпен, в яке ми потрапили лише близько 22:00. Наш факультатив пройшов в світлі ліхтарів і без відвідування значущих місць, окрім Ринкової площі та прилеглих до неї середньовічних вуличок. А потім був ще й переїзд до Брюсселю.
Факультатив “Історія краси - Брюссель” запам’яталася звичайно “писающим мальчиком”, міською Ратушею та площею Гранд Платс. По тому вся наша група, безальтернативно (така програма туру) придбала факультатив “Фландрія у всій красі: Гент та Брюгге”.
Брюгге унікальне містечко зі збереженою середньовічною архітектурою, дуже затишне й красиве, недарма його називають “Північною Венецією”. Не зважаючи на переповненість його туристами воно однозначно найкрасивіше місто, яке було в програмі нашого туру.
Місто Гент схоже на Брюгге немов брати близнюки. Старовинні споруди виглядають, як єдиний архітектурний ансамбль. Історичний центр міста - це три старовинних площі, де знаходяться Церква Святого Миколая, міська вежа Белфорд, кафедральний собор Святого Бавона, і звичайно велика кількість крамничок на всі смаки та кафешок з бельгійським пивом.
Повноцінне знайомство з Люксембургом нами свідомо переноситься на наступну подорож до Європи.
Трір – знайомство з цим найстарішим містом не тільки Німеччини, а й усієї Європи в нас розпочалося, завдяки близьким родичам, ще в ночі з відвідання монументу 40-ка метрової статуї Святої Діви Марії, на пагорбі лівого берега Мозеля, яка до речі, в ту ніч підсвічувалася. А вже зранку, завдячуючи нашій рідні, ми самостійно здійснили факультатив туру “Таємнича мрія – Трір” плюс додатково проїхалися місцевим екскурсійним автобусом по історичним місцям, які не входили в зарані сплановану програму факультативу.
А потім були 750 км до готелю “Ibis”, що на кордоні Німеччини та Польщі. Оскільки “відстой” на ночівлю нашого автобуса мав бути 9 годин, то сніданок в готелі був занадто пізнім о 10:00, а від’їзд до Вроцлава, аж о 12:00, і як результат Вроцлав з його неперевершеними гномами – “накрылся медным тазом”.
Виникає логічне запитання до організаторів туру – “…шановні, Ви що не знаєте про те, що відстань від німецького Тріра до польського кордону 750 км. Що поселення в готелі буде близько другої-третьої години ночі. А наступного дня необхідно буде “просто летіти” до українського кордону, тому що на кордоні може бути все що завгодно, а подолати його необхідно до 24:00”.
На кордон ми прибули близько 21:00 де вже стояло в черзі 8 автобусів. За декілька хвилин до півночі ми були на рідній землі. На прохання групи наш автобус попрямував до залізничного вокзалу Львова, хоча й були ті, кому необхідно було бути в Терміналі “А”. Завдячуючи майстерності наших водіїв, біля залізничного вокзалу ми були о 01:15.
Окремо хочеться висловити слова вдячності нашому керівнику групи Роману Тарлікову, все було на високому професійному рівні та компанії “Аккорд-тур” за масу яскравих вражень від цієї подорожі.
1
