Буковина і Трансільванія - дві сторінки однієї казки

    Новий тур, нові відкриття особисто для мене.

   Давно хотіла побачити Чернівці - і тут, як бонус, перший день туру в цьому самобутньому місті. Від Чернівецького національного університету до незвичної п'яної церкви, від алеї зірок до атлантів, які підглядають за німфами. Кожен знайде в Чернівцях щось для себе

   Румунія... Що перше згадується про цю країну? Чаушеску, Дракула, Трансільванія.. Так, є там і сліди діяльності Ніколае Чаушеску, і купа палаців, які якимось чином пов'язані з Владом Цепешем.

Але цей тур дозволяє побачити Румунію ще й з іншого боку.

   Дорога буває різна - серед поля, серед міста, а буває дивної краси дорога в каньйоні - ущелина Біказ. Особливо круто, що то є тільки початок подорожі! Отут шкодуєш, що нема під рукою камери 360 або дрона, бо важко навіть оцінити розміри ущелини Біказ, в якому відчуваєш себе маленькою частинкою природи. Далі був виїзд до озера Ла-роше - нагадує Синевир, тому почуваєшся там, практично як вдома (хіба що вперше починаєш замислюватися про "леї" - про необхідність мати місцеву валюту, аби побалувати себе місцевими смаколиками)

   Ближче до вечора - Брашов. Невелике симпатичне місто, з найвужчою вуличкою Strada Sforii, милими будинками з очима, гостями-ведмедями і оперною концертною програмою (ну, це нам так пощастило).

   Далі мальовничий шлях на хребет Пятра Краюлуй, спілкування з отарою і собаками-охоронцями (нажаль місцеві чабани втікають швидше, ніж їх маржина). Сама вершина виринає несподівано і відразу вражає панорамою - швидко оцінюєш висоту, коли внизу бачиш такі іграшкові будиночки. Вершина Piatra Mica - "Маленький камінь", з якого відкриваються великі горизонти.

   Наступний день більш автомобільний. Бо, власне, і подивитися їхали дорогу. Трансфагараш - серпантин, який підкреслює природу гір. За перші два дні перебування серед Румунських Карпат вестибулярний апарат вже потроху звикає до доріг-петельок, тому тут маємо можливість роздивлятися по сторонах, поки водій - професіонал заморочується тими поворотами. А роздивлятися є що - водоспади, квіти біля снігу, тунелі, отари і хмаротуман, який наповзає чи відступає просто на очах. Потім пішохідна частина - підйом над озером Balea.. Мабуть, немає чіткішої характеристики містичної Трансільванії, ніж коли на озеро, як живий, наповзає туман... Нам пощастило побути там і під сонцем і у тумані - емоції різні, як і картинки перед очима. А біля озера - сніг, літній сніг, на якому тепло і весело (сподіваюсь, всім групам на ньому буде так тепло і весело, як нам)

   День найбільших несподіванок - похід по масиву Бучеджи. Починалася пішохідна частина досить звичайно - величезна полонина, дорога поміж заростей гірської сосни, а трохи далі.. нє, ну в програмі написано про Сфінкса і таке інше, але реально не очікуєш то все побачити на висоті близько 2200м!

А ще трохи вище (2290м) природа організувала нам просто камерну атмосферу, зануривши у центр хмари. Воно того варте - тихо, біло, дружньо, от тільки час у хмарі йде якось швидше. Звісно, вражають і телегондоли з вікнами-телевізорами, які показують ліс і гори просто під тобою, та ще й з музичним супроводом;). Щоправда працює один із тих витягів теж більшою мірою за леї, які варто мати із собою.

   Дорогою назад, до кордону, завертаємо до каньйону 7 драбин. Якщо чесно, там би я хотіла провести набагато більше часу. Навіть дорогою до каньйону хотілося зупинитися і просто помедитувати на галявинах, чи в лісі. Оснащені драбинами і платформами шляхи дозволяють йти наче всередині кам'яного коридору, десь навіть під водоспадом - нереально мальовничі місця!

   Останній день туру - місто, якого, нажаль, вже нема. Нажаль, все більше руйнуються і башти колишнього палацу. Але залишається смарагдова зелень каньйону і енергетичний заряд Джуринського водоспаду

   Завжди шкода, коли тур завершується. А тим більше, коли доводиться розставатися із вже майже рідними людьми. Хочеться сказати "мулцумеск фоарте мулт" нашому керівнику Сергію Копанському за те, що ми мали можливість все те побачити і відчути, нашому водію Оресту, за його професіоналізм, менеджерам Аккорд-туру за достойні готелі, особливо Complex Monterai в «Сонячній поляні» Poiana Brasov, і всім, хто створив цей крутий тур!