«Сто причин любити Італію». Я вам так скажу: мені не потрібні причини, щоб її любити. Якщо менталітет цієї країни вам до душі, якщо ви вподобали італійську кухню, якщо ви полюбляєте тепло настільки, що коли це справжнє «пекло» ви все одно радієте і кажете що просто тепло – вам сюди!
Я полюбляю периферію тому мене захопили такі місця як Сієна, Сан-Маріно і Феррара. Та їхала я заради Тоскани, тому Флоренція – її серце, куди варто повернутися мінімум днів на 4 і від неї подорожувати до маленьких містечок поблизу. Пощастило побачити сонячну Флоренцію і в дощову погоду, а це справжня рідкість. Щоб приблизно описати враження, то двічі трохи не заплакала біля статуї Давиду Мікеланджело і дивлячись на купол Брунеллескі... Рим. При тому що я не планувала його відвідати (мій тур не набрався і довелось обрати цей) побачивши Колізей захоплення було настільки ж сильним, ніби ти побачив живого динозавра. Маю на увазі не метафору, а якби справді вулицею пройшовся тірекс, мабуть я була би здивована рівнозначно. Ватикан – це Сикстинська капелла, побачити над собою Створення Адама, а потім в храмі Св. Петра – П’єту Мікеланджело – це ти стоїш і не дихаєш, тримтиш і тебе наскрізь пронизує захоплення, чи що воно таке, але сил бракує ворухнутися...
Весь маршрут у вас будуть панорами гор. Вони наче живі. А Везувій, ніби дихає... і... Венеція – просто королева: граційна, вишукана, сонцелика.
Окрема тема – кулінарні вироби: якщо морозиво, то тільки італійське, кава – теж, піца Маргарита – неаполітанська, а тірамісу подають як тістечко...
Все гарно і вражаюче, але готуйте себе до тривалих переїздів, набряклих ніг і швидкого темпу пересування. Торік, мені було легше 14 днів бути в турі ніж цього – 9. Якщо ви їдите вперше – зверніть увагу на кількість днів, як це не дивно – чим більше, тим легше і цікавіше. Готелі протягом туру були на належному рівні – належному, але готуйтесь, що в багатьох з них буде не душова кабінка а ванна і якщо до вас будуть підселяти, то зручності ще менше. Також були готелі, які дуже гарні, але не розраховані на велику туристичну групу – це створює «общепітовську» чергу на сніданку, а часу бракує і це напружує...
Незважаючи на вище зазначені особливості (все ж таки це автобусний тур і він є специфічним) – мені сподобалось, все одно хочу Тоскану ще, бо цього регіону особисто мені було замало. Будь-які форс-мажори професійно долала наша гід – Євгенія Гоф, мабуть, її девіз: «Точність, організованість, лаконічність». Навіть якщо ви загубитесь – вона вас знайде і не залишить)) Тому зроблю нервів Жені сказавши: «Губіться десь у Венеції, але обирайте з ким це буде файно зробити»))
Водії Славік та Михайло гарно доповнювали й підстраховували один одного і саме в такому тандемі ви будете у безпеці.
Тож, якщо думаєте про подорож, не думайте – обирайте й гарної вам мандрівки!
46
