Природа - це нескінченна сфера центр якої скрізь а окружність якої ніде

Навіть у найпрекрасніших своїх мріях я не могла уявити нічого прекраснішого ніж природа, яку я спостерігала протягом туру «Ahoooj Словаччина, привіт Закарпаття». Це перший тур у моєму житті, який викликав в мене бурю протилежних емоцій. Прочитавши відгуки про цей тур за 2018 рік було прийняте рішення їхати, тому тур забронювала як тільки з’явилися дати на 2019 рік, десь у листопаді. Але й одразу почали закрадатися сумніви чи спроможна я подолати такі «прогулянки», адже після сходження на Говерлу розуміла, що все не так просто, як здається… Важливою складовою походу в гори є екіпіровка, тому ще взимку прикупила трекінгові чоботи, фліску та дощовик. Коли отримала інфолист – раділа як мала дитина, бо тур набрався і це чудо! Але прибувши на Термінал, чекаючи 2 години до виїзду, знову почала хвилюватися: «Куди це я, придурошна, зібралася та навіщо це мені потрібно…» Але тікати було вже нікуди… Оголосили посадку на наш рейс. І тут я зустріла Оксану Пранник (з якою раніше подорожувала за кордон), саме вона мене переконала, що я в надійних руках Сергія Копанського і що все буде добре!

День 1. Отже, зайнявши свої місця в автобусі, наша група у складі 24 туристів під керівництвом Сергія Копанського рушила на першу екскурсію на молочну ферму «Мукко», де нам показали технологію виготовлення сирів та якими ми згодом підкріпилися під час дегустації. Особисто мені не вистачило келиха місцевого вина для 100% задоволення… Але в цілому екскурсія пізнавальна та смачна! Далі ми рушили в сторону гір і тут ми пройшли першою загадковою стежкою (яку б я сама нізащо не знайшла) та опинилися на Княжій скелі з дивовижними краєвидами навкруги. Трохи проїхавшись автобусом ми відвідали водоспад Кам’янка, де поряд розташовано безліч місцевих смаколиків. «У Надії та Василя» можна одразу зробити замовлення та піти помилуватися водоспадом, через 20 хвилин нас чекав смачний банош та шампур шашлика! Нагодовані та втомлені насиченим днем ми поїхали до Ужгорода, заселятися до готелю.

День 2. На нас чекало перше випробування пішою прогулянкою лісом до водоспаду Воєводин. Сам водоспад, розташований на південному схилі полонини Руна, має висоту головного каскаду 6-9 метрів. Для милування пейзажами мало відвідуваного куточка гір нам було виділено 30 хвилин. Усі бажаючі мали змогу скупатися під водоспадом, перекусити або сфотографуватися. Після невеличкого переїзду ми опинилися у невеличкому селі Лумшори, де спочатку пообідали у місцевій колоритній «Колибі», потім прогулялися до місцевого водоспаду і на останок відпочили під час процедури купання у величезних мідних чанах з мінеральною сірководневою водою, яка підігрівається справжнім багаттям. Тому для охолодження можна зануритися у прохолодну гірську воду, яка протікає поблизу від чану. Тут же можна скуштувати місцевий чай зі смачним варенням.

День 3. Вранці виселившись із готелю «Унгварський», ми рушили у напрямку кордону, де промайнуло 3-3,5 години для проходження митниць. Час пробіг швидко, оскільки учасники групи спілкувалися, бо за два дні вже роззнайомилися один одним та було вже про що потеревенити… Знайомство зі Словаччиною розпочалося з відвідування руїн Спішского граду (Spišský hrad) - найбільшого замку у Словаччині, пам'ятника Світової спадщини ЮНЕСКО. Замок зведено в XII столітті. У XIII столітті перебудовано й доповнено новим романським палацом і донжоном. У 1241 р. замок витримав монголо-татарську облогу. Наприкінці XIII століття італійські архітектори посилили фортифікацію замку. В XIV столітті до замку прибудовано Нижній Град. В XV столітті власники замку Запольські звели тут безліч нових будівель. Тут можна побувати і на оглядовій вежі та потрапити у підземелля тортур – будь-де цікаво та незвично!

Після невеличкого переїзду на нас вже чекало знайомство з наступною перлиною в списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Одним з найгарніших міст Словаччини справдило вважається Левоча (Levoča) – старовинне містечко, розташоване у підніжжя Левочських Врхов. Стара ратуша – традиційний символ середньовіччя європейських міст – спочатку планувався у готичному стилі, але у 1551 році при перебудові домінуючими стали ренесансні традиції. Містечко затишне та колоритне потопає у зелені та милує око. Ближче до вечора ми доїхали до міста Попрад та заселилися до однойменного готелю «Poprad».

День 4. Високі Татри завдяки горі Ґерлаховский Штіт (2654 метри) є найвищою частиною Карпат. Тут розташовані декілька мальовничих долин, які славляться неймовірними гірськими озерами та водоспадами. Так у Менгусовській долині розташоване озеро Вельке Гінцово Плесо (Veľké Hincovo pleso) на висоті 1946 метрів – найбільше та найглибше у горах Словаччини. Його площа становить 20,2 га, а найбільша глибина — 53 метри. Саме до цього озера мені пощастило дістатися разом із дружньою командою туристів, очолювану професійним гідом Сергієм Копанським. Проте перебуваючи у полоні магії Високих Татр, я також дійшла до сідловини Vyšné Kôprovské sedlo (2180 метрів), яке є свого роду перемичкою між Менгусівською та Глинською долинами. Особисто для мене висота 2180 м – це свого роду черговий рекорд, про який ще рік тому я навіть і не думала. Але після сходження закохалася у гори та красу природи навкруги.

День 5. Словацький Рай (Slovenský raj) – гірський масив і національний парк в східній Словаччині, який розташований на території районів Спішська Нова Вес, Попрад і Рожнява. Словацький рай – це національний заповідник, сама назва якого говорить про дивовижну красу природи навкруги і багатство регіону, де на шляху туриста зустрічаються прадавні ліси і величні гори, прямовисні прірви і дикі гірські річки, найкрасивіші водоспади і унікальні печери, зелені луки та зарості малини. Прогулянка національним парком «Словацький рай» унікальна тим, що уздовж деяких ділянок пішої траси побудовано багато металевих містків, до скель прикріплено сотні метрів ланцюгів, що має назву Via Ferrata. На сьогоднішній день “Словацький рай” вважається одним з найкрасивіших національних парків у Центральній Європі.

Звісна річ, що для будь-кого важливою частиною відпочинку є релаксація. І ніщо так ефективно не знімає втому як вода. Адже Словаччина відома ще й своїми аквакомплексами. Так, у термальній купальні Врбов (Thermal Park Vrbov) використовується геотермальна вода, яка вважається однією з найкращих у Центральній Європі з вмістом важливих для людського організму мінеральних речовин. Геотермальна вода, яка наповнює басейни, надходить з глибини більш ніж 2000 метрів та містить мінерали, які сприятливо впливають на опорно-рухливу, дихальну, нервову та серцево-судинну системи, а також на шкіру. У басейнах підтримується температура води від 26 до 38ºС. Повної релаксації сприяють форсунки зі струменями води, які знімають м’язову напругу та втому.

День 6. Багата на туристичні маршрути Словаччина знову вразила своїми красотами. Діставшись за короткий час спеціальним потягом на гору Гребінок (Hrebienok) на висоті 1285 м, з якої починаються різноманітні прогулянкові маршрути, наша дружня та невтомна команда рушила за черговою порцією незабутніх вражень. Захоплива та нескладна, порівняно з попередніми екскурсіями, прогулянка долиною водоспадів Студеного Потоку (Vodopády Studeného potoka) залишає найяскравіші емоції та захоплює краєвидами, оскільки Студений потік (Studeny potok) протікає через величезні кам’яні ущелини утворюючи мальовничі та бурхливі каскади. Там, де гірський потік починає текти під назвою «Студений потік», починається Малий водоспад на висоті 1276 м (Maly vodopad), який долає 18 метровий перепад висот. Під ним, трохи нижче, знаходиться Великий водоспад (Velky vodopad) з каскадами висотою 13 метрів. Каскади водоспадів закінчуються так званим Довгим водоспадом (Dlouhy vodopad) на висоті 1153 м над рівнем моря. Їх кам’яне дно утворене з гранодіориту, а сама водойма має льодовикове походження. Неподалік водоспадів знаходиться відома у Татрах Райнерова хата, біля якої нас чатувала місцева руда лисиця, яка загріваючи пазувала перед фотокамерами. Далі бажаючі мали змогу дістатися ще до одного з водоспадів Obrovský vodopád, а також прогулятися мальовничою стежкою до оглядової бесідки на висоті 1529 м, яка має назву Lomnická vyhlídka, звідки відкриваються дивовижні види на горні масиви. Після повернення з висоти, крокуючи до автобуса, мене замилувало туристичне містечко Stary Smokovec (Старий Смоковець), яке нагадує справжній «музей» під відкритим небом, який знаходиться на висоті 1010 м над р. м. Звідси наш автобус рушив у напрямку кордону і вже надвечір ми поселилися в готель «Унгварський».

День 7. Ранком наша група прогулялася по місту Ужгород, оглянувши основні історичні пам’ятки, та завітала до ужгородського замку. Далі була екскурсія на території замку графа Шенборна і дорога в бік Львова, куди ми благополучно дісталися близько 18.00 на термінал, а згодом і на вокзал.

На останок хочу виразити слова щирої вдячності за чудовий відпочинок компанії Акорд-тур за ідеально спланований маршрут, нашим водіям Миколі та Віктору за безпечну та комфортну дорогу, за поміч з багажем, нашій суперовій та дружній компанії туристів за щирі емоції, цікаві бесіди та взаємоповагу (всіх обіймаю), нашему супер-пупер-ультра-мега-геніальному та харизматичному гіду Сергію Копанському за його корисні поради, надійну підтримку, цікаві розповіді та турботу за кожного з нас! Завдяки вам цей тур змінив мою свідомість, надав мені впевненості у собі та своїх силах, надихнув на подальші звершення та нові пригоди!!!

З повагою та найкращими побажаннями, Оля Ля