Загальний рейтинг:
Аккорд-тур Львів – відпустка, відпочинок, подорожі

Ещё одно путешествие в Италию

"Ну как ее не любить? Италия - это всегда праздник!"

Відгук туриста Аккорд тур Олена (Дніпро) на тур
ще
27
фото
Поїздка: 25 серпня 2019
Відгук:
Рейтинг:
ТОП рейтинги місяця - Сентябрь 2019
Голосов 2 «
Всі лідери

Відгук на тур «Релакс» по-італійськи: Тірренське узбережжя + Рим, Флоренція і Венеція!

Свій повний відгук напишу пізніше. А зараз хочу подякувати всю групу за доброзичливість, спільні 10 днів захоплюючих пригод українців в Італії.

Також подякувати водіям - Володимиру та Володимиру, які, незважаючи на швидкісні обмеження, які діють для іноземних водіїв, а також незважаючи на перешкодливі погодні умови на зворотному шляху, завжди вчасно і з комфортом довозили нас до нових міст та місць!

Велике дякую нашому турагенту Варочці Тетяні (Восток м. Дніпро) за стабільне позитивне вирішення наших проблем і влаштування гарного відпочинку.

І величезне дякую нашому керівнику Андрію Воронцову, який тактовно, лагідно зміг велику групу (48 жадаючих незабутньої подорожі) перетворити на єдиний "організм", кожну частку якого він зміг задовольнити цікавими розповідями, познавальними фільмами про країни, які ми відвідували, і дав змогу дійсно гарно відпочити!!!
В черговий раз не попали ми в тур, який обирали. І одразу хочеться висловити Аккорду невеличке незадоволення – наш тур, який ми обрали (Южное очарование+Тоскана), до останнього був в розділі гарантовані тури, що надало нам впевненості і ми купили квитки до Львова. А коли за 4 дні до дати виїзду ми повинні були або обирати новий тур, або відмовлятись, ми дуже були прив’язані до дат придбаних квитків. Ой як би ви знали, як важко добратись до Львова. Тому, будь ласка Аккорд, не робіть так більше, не вводьте в обману своїх клієнтів.

Вже не перший рік ми подорожуємо з Аккордом і в більшості поїздок ми ними були задоволені і частіше навіть в повному захваті. Цього разу приємно здивувала частота трансферів із залізничного вокзалу на Термінал-А. Ми в 3 годині ночі вже виїхали до Терміналу. Але були дуже вражені кількістю туристів в Терміналі на цю годину. Люди снідали стоячи, щоб відвідати туалетну кімнату, необхідно було відстояти величезну чергу, навіть щоб зайти чи вийти із приміщення Терміналу, ми стояли в корці (((. Завжди захоплювалась таким зручним Терміналом, але цього разу із своїм основним завданням він не впорався. Близько 30 автобусів відправлялись вранці – це було жахливо і хаотично. Ми зробили 2 круги навколо Терміналу, поки знайшли свій автобус.

Група наша була велика – повний автобус, але всі хто зібрався в ньому, були налаштовані позитивно. І я вдячна долі за знайомство з такими гарними людьми, які були в нашій групі з Хмельниччини, Закарпаття, Києва, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Полтави!!!

Іще декілька зауважень для туристів. По-перше, якщо ви вирішили подорожувати у серпні у міста південних країн, ви повинні бути готовими до неймовірної спеки (+35 в тіні), яка сприяє іще більшій втомі. Але це не негатив – на морське узбережжя ми вже приїхали підготовлені – трохи обвуглені))). І по-друге, вирушаючи в груповий тур, не намагайтесь нав’язувати керівнику групи чи водіям свої ідеї чи вимагати змінювати програму тура. Ми всі маємо певний досвіт мандрів, але його не достатньо для грамотної організації нашої подорожі. Це не індивідуальний тур і на час туру ми повинні підпорядковуватись правилам, встановленими керівником групи та водіями.

День перший: виїхали ми о 06.30 і вирушили до Словацького кордону. Мені подобається цей шлях територією України, хоч він і складний для водіїв, але такі краєвиди… Аккорд вміло розподілив автобуси по кордонам у південному напрямку, завдяки чому ми достатнього швидко пройшли кордон (за 4 години, перед нами були 2 рейсові та 2 туристичних автобуси). До Будапешту ми прибули своєчасно (близько о 19.00), що дало змогу відбутись додатковій екскурсії – прогулянка на кораблі по Дунаю. Хто не був в Будапешті, чи на цій екскурсії, вважаю, що треба йти. По-перше, ви зможете за 1 годину насолодитись краєвидами міста у вечірньому підсвічуванні з обох узбереж Дунаю. По-друге: після цілого дня переїзду в автобусі, буде приємно розслабитись під келих угорського ігристого вина. Ті, хто не пішов на цю додаткову екскурсію, насолоджувались величезністю Парламенту, який розташований майже поряд з причалом. Дехто зміг повечеряти у кафе, а ми, хвилюючись, що не встигнемо, прикупили їжу в супермаркеті і смачно повечеряли прямо на причалі, насолоджуючись Дунаєм та вечірнім Будапештом. Цього ж дня ми вирушили на ночівлю до готелю до іншого угорського містечка.

Одразу зазначу, що валюта Угорщині не євро, а форинти. В кафе, сувенірних лавках ви зможете розрахуватись євро, але залишок вам дадуть в форинтах. А в супермаркетах, або в купальнях такий варіант не пройде. Найзручніше використовувати банківську карту. В такому випадку не потрібно буде шукати обмінник.

Готелі. Рідко у відгуках пишу про них, лише коли є якісь крайності або щось вражаюче. В цьому турі готелі були нижче середнього рівня. Сніданки пристойні, але номера були брудні та занедбані, окрім готелю в Байя-Домиция (Італія), де ми провели 4 ночівлі. Цей готель приємно здивував охайністю, просторими номерами, гарним розташуванням (близько 100 метрів від пляжу). І іще один момент, на який необхідно розраховувати туристам, це міський податок, який платиться кожним туристом за ночівлю в готелях. В кожному готелі, точніше місті ця сума різна – від 0,3 до 7 евро за ніч. Тому закладайте в бюджет цю суму, але яку саме суму ви дізнаєтесь лише коли отримаєте інформаційний лист перед виїздом.

День другий: ми вирушили до Любляни – столиці Словенії. В цьому місті ми вже були, тому не пішли на оглядову екскурсію. Вільного часу тут достатньо, тому раджу піднятись на фортецю, з якої відкривається гарні краєвиди. А взагалі то раджу поїхати до озера Блед. Із замку, розташованому на пагорбі, на який вас одразу завезуть, ви побачите все озеро з острівцем і церквою на ньому. Коли ви спуститесь на узбережжя озера у вас буде можливість насолодитись дуже гарними краєвидами. Якщо у вас із собою буде хліб, то ви зможете познайомитись з місцевими лебедями, а за 12 євро, за наявності бажання та вільного часу, ви зможете вирушити до церкви на острівці, де загадавши бажанням, вам необхідно буде розхитати дзвін, що дуже не легко. Якщо ви почуєте його звук, бажання виповниться.

Свого часу в Словенії ми спробували лікер «Боровніца» і відтепер для нас це сувенір зі Словенії. Вибачте за цинічність, бо країна багата і на інші характерні дня неї вироби – це і кераміка, і косметика, і шоколад, і вина, але Боровніца найяскравіший і найсмачніший для мене продукт. Тому раджу для придбання (1 литр коштує від 7 євро).

Ввечері ми вирушили на ночівлю до вже італійського готелю.

Для туристів, які є ярими супротивниками нічних переїздів, хочу сказати, що з одного боку це дійсно іноді важко, але з іншого боку кілометри, які необхідно подолати, вдень коротшими не стануть. При цьому втрачається час, який можна було б використати на екскурсії. Тому будьте готовими до тривалих переїздів, пізніх або навіть нічних приїздів до готелів на ночівлю, іноді до ранніх виїздів.

День третій: близько 14.00 ми прибули до Риму. Ну що сказати про це величне місце? Достатньо побути в ньому лише один раз, щоб бажати повертатись знову і знов. Ми не пішли на оглядову екскурсію, яка почалась біля Іспанських сходів. Місто величне, чарівне і незважаючи на спеку, бродіння по ньому – це велика насолода, а тим більше по місту дуже багато питних фонтанчиків і навіть із газованою водою (фризанте). Якщо ви йдете на оглядову екскурсію, обов’язково беріть передатчик з навушниками (2 євро), завдяки якому ви будете по-перше чути всю інформацію, не будучи «прив’язаним» до гіда, і по-друге, коли буде втрачатись зв'язок, ви будете розуміти, що губитесь від гіда та групи. Іще одна порада як орієнтуватись на місцевості – можливо користування паперовими картами, які безкоштовно можна отримати в інформаційних центрах. А можливо і користування електронною картою в ваших мобільних телефонах (мобільний додаток «карти»), яка працює навіть якщо телефон не підключений до мережі Інтернет.

Важко радити, що треба побачити в Римі, якщо часу замало, але все ж таки Іспанські сходи, на яких вже заборонили сидіти, Пантеон, фонтан Треві (в який необхідно кинути 1 монетку правою рукою через ліве плече щоб повернутись, або 2 монетки – щоб зустріти кохання в Італії, або 3 монетки – щоб виповнилось бажання), замок Святого Ангела, собор Святого Петра, площа Венеції, Форум, Колізей – і це лише частка значущих пам’яток архітектури. Кожна вулиця, будівля, вікно, двері, ручка на дверях, фонтан, бруківка Риму – це все пам’ятки архітектури, які варто дивитись, фотографувати на пам'ять, торкатись… Але для мене для повного задоволення, завжди хочеться і «куштувати» те чи інше місто. Їжа Італії – це щось неймовірне: піца, паста, лазанья, канелоні, різотто, під келих аперолю чи вина, і одразу Рим стає іще яскравішим та затишнішим (в середньому вартість піци близько 7 євро, келих напою – від 6 євро). І одні з головних десертів Італії – морозиво (джелато), яке надто смачне за такі кошти (від 2 євро за кульку), і звісно тирамису… Ну і як не побалувати себе шопінгом, тим більше можливостей для цього достатньо – гарні ціни, багато невеличких магазинчиків з цікавими речами. Але хочу застережити від купівля «брЕндових» товарів, які продаються просто з землі темношкірими «продавцями», бо за це ви можете попасти на великий штраф, саме ви, а не «продавці».

Насолодившись всіма цими радощами, близько о 21.00 ми зустрілись на площі Венеції, з якої громадським транспортом вирушили до свого готелю. Вартість проїзду від 1,5 євро (це єдиний квиток на всі види громадського транспорту, який діє 90 хвилин з моменту реєстрації в першому транспорті). Іще одна порада – в автобусних турах не розраховувайте на організоване харчування (окрім сніданків, звісно). Потурбуйтесь про це самі: коли не вистачає часу на відвідування кафе, закупіть певну їжу в супермаркетах або на заправках (це може бути в’ялене м'ясо (пршутто або хамон), хліб, овочі тощо – ця їжа не пропаде, навіть якщо пролежить цілий день у валізі).

День 4: вранці група поїхала на додаткову екскурсію до Ватикану, а ми своїм ходом вирушили з готелю до Трастевере – району Рима, в якому кожний міліметр вулиць віє старовиною у поєднані з затишними ресторанчиками та ексклюзивними магазинчиками. Цього дня багато туристів нашої групи, окрім відвідування Ватикану, змогли відвідати Колізей – це об’єкт МАСТ СИ. Так, трохи прийдеться постояти у черзі, але 40 хвилин у черзі це пил, порівняно з часом, протягом якого існує ця велична будівля! Також самостійно можна і потрібно піднятись на купол собору Святого Петра – і Рим, в т. ч. і Ватикан як на лодоні. Гарний день, хоча втома від спеки та багато пройдених кілометрів та сходів була неймовірна, але все, що ми побачили, почули, відчули в цьому місті пам’ятається досі, а втома вже давно пройшла))).

Щодо сувенірів, то для тих, хто надає перевагу магнітикам, то тут для них рай – все по 1 євро. Але, на мою думку, смачна вечеря з пастою, пршутом, песто, під келих італійського вина (проссеко, ламбруско, фрезанте, фраголіно), приготовлена для друзів після приїзду, це краще ніж роздача магнітиків, які покриються пилом вже с часом. Але це лише моя думка.

Ввечері, близько о 19.00 ми зустрілись на площі перед собором Святого Петра і вирушили до готелю, де зберігались наші речі та чекав наш автобус, який відвіз нас в курортне містечко Байя-Доміція на узбережжі Тірренського моря.

День 5: сьогодні вільний день на морі або додаткова екскурсія до Неаполю та Помпеїв, на яку ми і вирушили. Вранці ми пройшлись до пляжу, а потім цим містечком, яке виявились дуже засмітченним, оточеним необробленими та неохайними полями та складалось лише з де-кількох готелів, вілл, супермаркетів, піцерій та ресторанчиків.

Неаполь – південне місто, овіяне певною історією і також достатньо засмітченне, як для європейського міста. Важко сказати, що воно дуже гарне, але те, що воно дуже колоритне, це точно! З набережної видно як величає Везувій, а ідучи вузенькими вуличками можна попасти під дощовий «град» від білизни, яка висіть повсюди. Після оглядової екскурсії по Неаполю, частина групи поїхала до Помпеїв, іще одне місце яке маст си, якщо ви вже доїхали до Неаполю. Але я не люблю музеї, розкопки тощо, тому ми залишись в Неаполі і пішли радувати себе краєвидами, покупками та італійськими смаколиками.

Не робіть помилку, яку зробили ми, замовляючи неаполітанську піцу в кафе. Вартість однієї піци складає всього 5 євро. Але якщо замовляти на двох, ця ж піца вже буде коштувати 7 євро. Тому ми вирішили замовити кожному по піці… Але не врахували її розміри – вона дуже завелика як на одного. І іще одну їстівну радість, яку ми відкрили для себе в Італії, точніше в південній Італії – це сир Буратто. Мммммм, це страшна смакота – мішочок із сиру моцарелла, наповнений рідким вершковим сиром з молока буйволиць чи корів. Далі по своєму маршруту подорожі (во Флоренції чи Венеції) ми його вже не змогли знайти.

Всі, хто поїхав у Помпеї були дуже задоволені, але вільного часу в Неаполі у них було замало. Вся ця додаткова екскурсія до Неаполю та Помпеїв була на цілий день і була дуже яскравою і вартою для відвідування.

День 6: також вільний день на морі, або додаткова екскурсія до містечка Амальфі. Для мене в цьому турі – це найяскравіша додаткова екскурсія і найчарівніше місце. Я розумію, що є і кращі приморські італійські містечка чи місця (Портофіно, Чинква-Терра, остров Капрі), але все одно Амальфі чарівне місце.

Одразу ми вирушили до порту міста Солерно, звідки на катері морем вирушили до Амальфі. З моря ми побачили маленьку бухту, оточену горами, а далі вузенькі вулички, наповнені маленькими крамницями з місцевою керамікою і виробами з лимону, який на смак зовсім інший ніж ми купуємо в Україні. З лимону виготовляється дуже велике різноманіття товарів: цукерки, печиво, шоколад, і звісно лимончелла, яку не тільки потрібно спробувати, а й привезти в якості сувеніру. Лимони відображені на сувенірах, одязі, прикрасах. Екскурсія тривала близько 1 години, а потім був вільний час (близько 3 годин), під час якого бажаючі могли піти на пляж Амальфі, а ми прикупивши пляшку смачного італійського вина та асорті зі смажених морепродуктів (близько 500 гр. – 10 євро) пішли смаколити це все на пірс, насолоджуючись одночасно і палючим італійським сонечком і запахом кришталево чистої морської води.

Одне маленьке зауваження для тих, хто розраховує в подорожі на супермаркети, де їжа (напої насамперед) набагато дешевші ніж у сувенірних чи спеціалізованих лавках, в південній частині Італії близько з 13.00 до 16.00 магазини і навіть кафе зачиняються на так звану сієсту. Тому враховуйте це при плануванні свого вільного часу.

День 7: вільний день у Байя-Домиція. Нажаль інші додаткова екскурсії, які пропонувались в програмі, не відбулись. Тому цей день ми присвятили лише морю. Іще раз трохи про готель, в якому є два власні басейни – звичайний і з джакузі, але для їх користуванням обов’язковою умовою є наявність у вас гумової шапочки (шапочка для душа не підходить))))) І море – воно дуже близько від готелю. На пляжі під кожний номер в готелі закріплені крісло, шезлонг та парасоля. Пляж з дуже дрібною галькою, водичка чиста та прозора. Для релаксуючого відпочинку є всі умови!

День 8: ранній виїзд з готелю та тривалий переїзд до Флоренції, до якою ми прибули не одразу. На нашому автобусі ми під’їхали до найближчої до Флоренції залізничної станції і пересіли на потяг, який прямував у Флоренцію. Враховуючи, що у Флоренції ми вже були, то по прибуттю одразу відірвались від групи і прикупив квитки на громадський транспорт (це можна зробити в супермаркетах, газетних кіосках чи табачних крамницях, де квиток буде коштувати 1,5 євро; у разі купівлі квитка безпосередньо в транспорті його вартість буде складати 2 євро), вирушили на 12 автобусі (зупинка поряд із залізничним вокзалом) на один з оглядових майданчиків Флоренції – площу Микельанжело (як на мене, це найзручніший шлях підйому на цей оглядовий майданчик, бо піший шлях достатньо крутий і втомлюючий, особливо в спеку). Проїзд зайняв близько 30 хвилин і от ми вже насолоджуємось краєвидами цього чарівного міста – Понте Векью, Дуомо… Колись в своєму відгуку я написала, що настільки зачаровуюсь чим містом, що здатна ловити дощ ротом (тоді був страшенний дощ), бо він не може закритись від такої кількості шедеврів архітектури, затишності та краси. Я і досі залишаюсь на своєму. З площі Микельанжело во Флоренцію закохуешься іще більше. Неспішним кроком ми спустились до набережної річки Арно і весь час прогулювались вуличками Флоренції. Свого часу ми піднімались на вежу Санта Марія Дель-Фльоре, розташовану біля однойменного собору. Це дуже виснажлива «прогулянка» - 414 сходів (ліфту не має), але дуже того варта – центр Флоренції як на долоні і до купола Дуомо можна майже дістати рукою.

Додаткова екскурсія в галерею Уфіцци не відбулась, але деякі туристи змогли піти туди індивідуально. Також не відбулась додаткова екскурсія в Пізу, яка б зайняла близько 4 годин.

Ввечері таким же шляхом, одразу потягом, а потім вже своїм автобусом ми вирушили до готелю на ночівлю.

День 9: Ми жили майже поряд з Венецією, але потрапити до неї змогли 3 видами транспорту – спочатку на своєму автобусі, потім на міському автобусі до порту, а потім катером вже до самої Венеції. Люблю Венецію, тут для мене є все – і затишні, хоча і облуплені фасади домівок, харизматичні гондольєри, голуби, обділені людською увагою (за їх годування – штраф), мост Ріалто, Гранд канал, найсмачніше морозиво та апероль в Італії, різнокольорове скло, навіть якщо це китайська підробка. Весь свій вільний час (ми не пішли на оглядову екскурсію) ми всім цим і насолоджувались, а іще шопінг. Так, в Венеції він також є і навіть непоганий. Із додаткових екскурсій відбулись і прогулянки на гондолах і прогулянка по Гранд каналу. Якщо є вільний час, раджу піднятись на вежу Сан-Марко, розташованій на однойменній площі. Черга до неї йде дуже швидко, а підйом ліфтом займе близько 5 секунд. Зверху ви не побачите численні канали, бо їх затуляють будівлі, але видно майже весь острів Венеції та сусідні острови – дуже гарні краєвиди та фото!

З Венеції ми вирушили до Будапешту і це був найдовший відрізок шляху (близько 700 км) за всю нашу подорож. До готелю ми прибули вже вночі.

День 10: ранній Будапешт зустрів нас прохолодою і дощем, але нам було вже все одно, бо ми прямували додому. З одного боку відчувалась втома, а з іншого хотілось продовжувати іще і іще…

Жодна з додаткових екскурсій на цей день (купальні Сечені та дегустація в Долині Красунь) не відбулись. Кордони ми пройшли швидко (за 2 години) та до Львова прибули майже о 00.00. Кажуть нам дуже повезло так швидко пройти кордони (деякі групи проходили кордони на протязі 5-7 годин), тому враховуйте це при купівлі квитків на потяги зі Львова.

Як підсумок скажу, що ця подорож була дуже вдалою. Обираючи спочатку тур Южное очарование+Тоскана, ми хотіли виключити відвідування Риму, Флоренції, Венеції, в яких були вже багато разів, але доля розпорядилась по іншому і я дуже задоволена, що змогла знову побачити як нові так і ці вікові міста! Завдяки умілій організації з боку Андрія Воронцова та професіоналізму водіїв ми дійсно змогли отримали релакс від подорожі.

Дякую всім і подорожуйте – це певна праця, яка приносить справжнє задоволення і залежність, але вона того варта!

Інші відгуки Олена

Календарь 20.05.2017 - відгук на тур Тільки Рим гідний Парижу
Голосов 0
Календарь 28.09.2015 - відгук на тур Італійське натхнення!
Голосов 0
Календарь 13.09.2014 - відгук на тур Австрійська чарівність!
Голосов 0
Календарь 28.04.2012 - відгук на тур Сяйво турецьких вогників...
Голосов 0
Реклама
Відгуки про інші тури