Галопом по Європі

   Тур "Вікенд на трьох" на 30.08.19 я обрала за три дні до виїзду і у зв'язку з відміною туру "Празькі дні кришталеві" на ту ж дату. Дуже велике прохання до "Аккорд-тур" - на сторінці "Гарантовані тури" вказуйте, будь ласка, реальні виїзди. В туристів є певні обов'язки: оформлення відпустки, сімейні питання, купівля квитків до Львова і т. д. Коли за 10 днів бронюєш та оплачуєш «гарантований» тур, а за 3 дні до виїзду він виявляється аж ніяк не гарантованим і ти в паніці шукаєш альтернативу - це жахливо!

   Тільки дякуючи найкращому менеджеру чудового ТО "Селена тур" Олені Алійник мені вдалось відсвяткувати День Народження в Будапешті, хоча спочатку планували Прагу)))

   30.08.19 виїзд відбувся в чітко зазначений в інформаційному листі час – о 06.00. І тут почалось найцікавіше. Розумію, що з Терміналу-А відправлялось близько 8 автобусів і треба було «розвантажити» Краківець, але до Грушова нас чекала жахлива дорога – 70км проїхали 2,5 години. Опинившись о 08.25 на кордоні ми були другі в черзі й чекали, поки закінчиться зміна в митників. Процедура тривала близько двох годин, тобто не так вже й довго. В Краків ми мали приїхати в обід і насолоджуватись містом до 18.00, але все змінилось по двом причинам:

   перша – водії заблукали і ми зайві півгодини кружляли по якомусь містечку;

   друга – зламався наш автобус і водії разом з одним туристом зайнялись ремонтом. В мене абсолютно не вкладається в голові, як можна було пустити автобус в дорогу, не пересвідчившись в його справному стані?! Водії не завжди компетентні й складні поломки не можуть виправити. Протягом трьох годин ми стояли серед лісу. Гід, Роман Гридін, написав керівництву компанії, але ніяких особливих дій для заміни автобуса не здійснював, компанія теж не турбувалась. Коли в більшості увірвався терпець, а одна туристка (досить досвідчена й розумна людина) почала самостійно проводити роботу з оператором, Роман також почав діяти активніше й домовився про заміну автобуса. В той же час наш автобус полагодили, ми зі страхом наступної поломки поїхали далі. Ця ситуація й стала основною перешкодою для нормального знайомства з містами, адже ми дуже пізно приїздили в готелі, автобус мав «відпочивати» протягом 9 годин і всі подальші виїзди були дуже пізніми.

   По Кракову ми за 30 хвилин пробіглись від площі Я. Матейка до Ратуші. Після чого більша частина групи пішла на екскурсію «Ласощі польських королів». Думаю, якби не цей факультатив, а лише оглядова екскурсія, то ситуація з ранковими виїздами в наступні два дні була б кращою. Адже в м. Брно ми приїхали близько 01.00-01.30 і виїзд у Відень відбувся лише о 10.30. Проте, в даному випадку, плюсом була прогулянка центром м. Брно. Готель Orea Hotel Voronez дуже хороший: чистий, охайний, хороші сніданки, вдале місце розташування (пішки 30 хвилин до центру).

   У Відень ми їхали трохи більше 2-х годин. В місті нам провели цікаву оглядову екскурсію і дали вільний час до 18.00. Бажаючі відвідали факультативи «Величний Відень» та в палац Шонбрунн. Це єдиний день, коли часу в місті було більш-менш достатньо.

   О 18.00 ми виїхали до Будапешту, де мали відбутись дві екскурсії та ночівля в готелі. Тут мені не зрозуміла оглядова екскурсія по Пешту, яка розпочалась о 22.00 і тривала годину від Базиліки Св. Іштвана до Парламенту. Екскурсію проводила чудовий гід Олена, дуже сподобався її стиль роботи. Ми побачили Базиліку та Парламент з підсвіткою, дійсно, дуже гарно. Але ж більш нічого в частині Пешту неможливо було подивитись через досить пізній час. О 23.00 розпочався факультатив «Будапешт – в світлі тисячі вогнів». Цікава та вражаюча екскурсія, після якої ми поїхали в готель Berlin. Не дуже вдале місце: локація в промзоні, в самому готелі місцями панує антисанітарія, на сніданку туристи знаходили в продуктах волосся.

   На наступний день був знову пізній виїзд – о 10.00, хоча в інформаційному листі було вказано – група їде до Рибацького бастіону громадським транспортом. Дійсно, якби ми керувались даними в інф. листі, то часу в місті було б трохи більше. Але на превеликий жаль, ми прибули в центр о 10.30, частина групи гуляла самостійно, а інша частина пішла на факультативну екскурсію по Буді. Проводила її Людмила – напевно найгірший екскурсовод, якого я коли-небудь слухала: довгі, нудні розмови, час витрачався на пропозиції туристам зайти в сувенірні магазинчики, манера розповіді жахлива! З радістю розпрощавшись з Людмилою, кожен з туристів пішов на самостійну прогулянку, вільного часу нам дали лише годину. До того ж, цю годину ми буквально випрошували в Романа, нагадуючи про те, що в Егер на дегустацію ми не їдемо, то ж цей час можна використати в Будапешті.

   Обидва кордони назад пройшли досить вдало, угорський навіть швидше, ніж український і о 24.00 ми були на вокзалі м. Львова.

   Роман, на мою думку, має бути більш компетентний та зібраним. В нього немає характеру керівника. Наприклад, вчасно ми виїхали лише один раз – з «Терміналу-А», інші виїзди (з міст, санітарних зупинок) ніколи не проходили вчасно через невміння Романа зібрати групу.

   Це далеко не найвдаліша моя подорож, неприємно згадувати цей «галоп», але побачити дорогі серцю міста я була рада.