Мій перший автобусний тур

Дякую, Аккорду за чудову відпустку. Дуже боялася автобусних турів і нічних переїздів, але насправді це не настільки страшно. Часу у кожному місті, крім Праги було достатньо, майже скрізь це був повний день. Першим нашим містом був Краків. Тут ніби потрапляєш на зйомки історичного фільму або в далекі часи. Гуляли по місту самі, часу для відвідування було майже 10 годин, тому встигли обійти все по 2 рази, комплексні обіди в ресторанах дуже великі і коштують 18-25 зл. Далі нічний переїзд до Берліну, дуже інформативна оглядова екскурсія, після якої було зрозуміло, що ще можна подивитись і як доїхати громадським транспортом. З Берліну виїжджали о 6 вечора, але через затори в готель потрапили лише о 4 ранку, і зрозуміли як мало потрібно людині для щастя). В Амстердамі в оглядовій екскурсії ніби теж було багато інформації, але здебільшого про будинки і як укріплялись канали, тому після закінчення абсолютно не уявляли куди йти далі, хіба що другий раз по тому ж маршруту. Зате ввечері відвідали екскурсію Пікантний Амстердам, де вже було набагато більше цікавої інформації, однозначно порекомендувала б її відвідати. Знову нічний переїзд до Дрездену, дуже гарне місто, в саму галерею не ходили, але на її території насолоджувались кожним куточком. У Дрездені брали екскурсію "Саксонська Швейцарія", і не зважаючи на гарні краєвиди, враження залишились неоднозначні. Часу було лише 1,5 год., півгодини потратили в черзі на оглядових майданчиках, а потім спробували пробігтись по одному з маршрутів, і це було саме пробігтись, тому що час обмежений, а від пробіжок в горах задоволення сумнівне, тому чи варті 20 фото 38 євро не знаю. Сюди обов'язково потрібно приїхати, якщо зупинятись у Дрездені на кілька днів і виділити хоча б півдня. Також дуже мало часу було у Празі - лише 2 години оглядової екскурсії, прогулятись містом самим і спробувати національну кухню, на жаль, не вдалося, зате з'явилось бажання обов'язково приїхати сюди ще раз. В загальному враження залишились дуже позитивні, кожне місто абсолютно різне, з середньовічного Кракова потрапляєш у 20 ст. в Берліні, згадуєш жахи 2-ї світової війни, повертаєшся у ХХІ ст. в Амстердамі, потім знову більш ренесансний Дрезден, і ніби заглядаєш один оком у Прагу, щоб щось всередині підштовхувало планувати наступну подорож.