Завчасно придбали тур на усю сім'ю.
Впродовж місяця очікували чогось гарного: цікавої подорожі, яскравих вражень, веселих розваг.
На жаль, завдяки організаторам туру, все це залишилося мрією.
Наш автобусний тур не був забезпечений автобусом. Перший автобус 19 вересня перевіз нас у Краків і поїхав назад. Наступного дня о сьомій ранку на іншому автобусі ми мали їхати у Прагу, а насправді, після незапланованої екскурсії по старовинному центру міста, з дванадцятої до сімнадцятої години топталися навколо стоянки в очікуванні автобусу. Наш керівник групи Костянтин кілька раз відтерміновував час прибуття автобусу. З Кракова виїхали приблизно о 18 годині, в Прагу приїхали приблизно о першій. А згідно з планом туру ми мали майже цілий день провести у екскурсіях, оглядаючи старовинну столицю Чехії, її пам'ятки та архітектуру.
21 вересня зранку мали виїхати до Відня, але для того, щоб туроператор поставив галочку про виконання своїх обов"язків по туру, ми на метро відправилися на оглядову екскурсію по Празі. Ніяких додаткових факультативних екскурсій, які нам обіцяли, не було за браком часу, хоча гроші на них керівник групи зібрав ще у перший день подорожі. Після швидкої пробіжки по Празі, після години очікування під парканом автобусу з польськими водіями, які "заблукали" та не змогли за нами приїхати, усі 35 учасників нашого "красивого вікенду" під керівництвом Костянтина побігли шукати свій транспорт на іншу стоянку кілометра за півтора-два. Коли ми нарешті добігли до автобуса, мені здалося, що водіі-поляки з. нас просто насміхалися. Нарешті, приблизно о чотирнадцятій виїхали у Відень. Їхали довго, другорядними дорогами, кілометрів по 50-70 на годину. Приїхали у Відень о 18:30, вже у сутінках. Швидка оглядова екскурсія у напів-темряві, навіть якісних фото зробити не вдалося. Знов же ніяких додаткових екскурсій та факультативів, передбачених програмою туру не було. О 21:00 мали виїхати у Будапешт, але польські водії відмовилися нас будь куди везти, бо організатори туру не заплатили їм гроші. Півтори години з"ясовували стосунки керівник групи з водіями, туристи з керівником групи та водіями. Довелося навіть звертатися за допомогою в посольство України. Згодом, приблизно о 22:30 з'явився якийсь невідомий молодий чоловік, начебто передав гроші водіям і через пів години ми рушили у Будапешт. Хочу нагадати організаторам туру та читачам, що нічні переїзди програмою туру не передбачені, нас запевняли що їх не буде.
22 вересня о другій ночі приїхали у готель у Будапешті.
Зранку, щоб ми хоч трохи відпочили від такого "відпочинку", день для нас почався на дві години пізніше, о дев'ятій. Це був єдиний день, який хоч трохи відповідав програмі туру, за винятком того, що свого автобусу у нас не було, і нас час від часу підвозили водії інших туристичних груп. А завершився день тим, що ми півтори-дві години після вечірньої прогулянки корабликом по Дунаю, сиділи у якомусь скверику та чекали доки який не будь транспорт відвезе нас у готель.
Наступного дня о восьмій ранку мали вирушати у бік кордону з Україною, але автобусу знов не було. Знов нерви, телефонні дзвінки, знов обіцянки керівника групи, від якого я особисто так і не почув правди про те з ким він спілкується про нашу долю і від кого отримує вказівки. Якийсь дуже таємний керівник у Костянтина. На диво дуже " швидко" приїхав наш черговий автобус, приблизно о десятій виїхали з Будапешта. Подорож у Токай знов не відбулась за браком часу.
У Львів повернулися приблизно опівночі, слава Богу хоч повернулися.
Добрим людям я не побажав би такого відпочинку, хай хоч раз у такий автобусний тур без автобуса з'їздять керівники "Аккорд-Туру" для того щоб змогли оцінити якість своїх послуг.
