Нарешті зібрались поїхати у Європу. Вибрали короткий тур, щоб не сильно замучитись від довгого сидіння в автобусі. Перша ніч була важкою, адже виїзд о 4.00 - це безсонна ніч і не кожен зможе заснути в автобусі. Далі 2 ночі були у непоганому готелі зі сніданками в стилі шведський стіл. Великого різноманіття не було, але їжі вдосталь і смачно приготовлено. Великим плюсом подібних турів є те, що кожен турист сам планує свій маршрут - хтось перетворює це у гастротур, хтось занюрюється в історію, хтось вміло поєднує. Ми з чоловіком максимально використали час щоб побачити всесвітньовідомі пам'ятки історії та архітектури.
У перший день була невеличка оглядова безкоштовна екскурсія по Будапешту та прогулянка на кораблику (платна) по вечірньому Дунаю. Краса Будапешту в вечірніх вогнях плюс шампанське, що щедро наливалось гостям, зробило цей вечір незабутнім навіть попри втому (нагадую - виїзд з терміналу А - о 4.00)
Наступного дня, добре виспавшись на зручній кроваті, смачно і ситно поснідавши, з самого ранку вирушили у Відень. Перша екскурсія - пішохідна оглядова у центрі - безкоштовна. Цікаво, адже все про що йдеться ми вже бачили і чули у кіно та читали у книгах. Королівська династія Габсбургів, центр могутньої австро-угорської імперії, все доглянуто і збережено. Навіть королівські конюшні.
Потім відвідали дві платні екскурсії - Величний Відень та Королівська резиденція Шонбурн. Розмах вражає. І знову теж саме - Фрейд, Клімт, Наполеон, Марія Терезія, Франц Фердинанд, через вбивство якого почалась перша світова війна - це все ми знаємо, але побувати в апартаментах, де вони жили, інтригували, вирішували долі мільйонів людей - це особливе відчуття.
Всі ці три екскурсії проводила "Надежда с Ленинграда", яка багато років назад вийшла заміж за австрійця і зараз є прекрасним гідом для російсько - розуміючих груп. (зразу ж згадався фільм "С легким паром" - так вот ты где сейчас, Наденька)
Вечером повернулись у свій готель. Зранку, знову гарно поснідавши, замучили свого керівника Ігоря тим, що кожен хотів щось своє. Його витримці можна позаздрити. Всіх почув. Одних відвіз до купален Сечені, іншим показав Собор святого Іштвана, когось направив по торговим об'єктам, нам же показав пішоходну дорогу у середньовічну Буду. Навіть без екскурсовода чудово полюбовались королівським двірцем, офісом президента, релігійними спорудами. Посміялись з того, що караул офісу президента у древніх одностроях стоїть так нерухомо, що здається неживим і його мусять охороняти інші охоронці.
Три дні пролетіли душе швидко, а ми зрозуміли що побачили лише трішки з того, чим багаті Відень і Будапешт. І чи то від емоцій чи від чогось іншого - дорога додому була вже набагато легшою і близькою - з 13 год у Будапешті до 23 у Львові (мінус 1 год на перевод годинника)
