6 днів магії

Під звуки поїздів починався мій перший день поїздки. Магія адріатики наповнювала повітря біля яскраво-червоного автобуса, де лунали голоси незадоволених жіночок про перенесеного виїзду на 2.30 ночі, але так як наша група пронеслась через кордони як кортедж президента, напруга впала. Анатолій (супроводжуючий) щоб згасити напругу на ноль почав зачитувати свої гуморески 18+., і тоді в жінок почав підніматися настрій, а чоловіків гордість. Після попередження старшого пілота Бориса, що їсти в автобусі заборонено, всі дружньо повитягували сири, ковбаси і помідори і з запахом шкільної столовки ми дружньо вирушили на зустріч пригодам.

Транзитний готель зустрів нас дуже смачною ракією і соком, де нікого не можливо було за вуха відтягнути, всі фекали бекали як то не смачно, і дружньо втягнули цілий графін зеленого дракона та почімчикували по своїм покоям.

Немов саранча яка опустошає поля, так і наші туристи зачистили мєсний буфет зі сніданками, потім до самого моря можна було вішати сокиру в автобусі від запаху ковбаси.

Вельможний загреб і безкоштовні *кімнати щастя* не залишили нікого байдужими.

І ось воно мореее. Думали не дочекаємося. Перші кроки в воду, бризги шампанського, захід сонця, сотні фоток, хороша вечеря спонукала туристів до солодкого сну, адже завтра на нас чекали нові емоції, та враження. Анатолій кожного дня прибував на місце збору в яскравому вбранні, тепер овечки туристи будуть його бачити і триматися купи. Проте модніком він був не один, конкуренцію йому склав ще один пан.

По слов янській натурі побачивши море шарової їди, накладали її так що 3-є не могли б зїсти. З питанням - куди ви пакуєте їжу, адже одних уже зловили, турист з незадоволеним виразом обличча--а що? кого? коли? запихав все завернуте в сумку, як то кажуть на чорний день

Спліт, Тригір, Дубровник справили незабутні враження, наша команда вже притерлася одне до одного, та розбилася на угрупіровки) зразкові туристи ті що спереді і шумна гальорка, сміх та гам наповнювали

автобусний простір. Червоне вино, пиво, рибка біля моря ще більше розслабляла наші тіла. Прогулянки по набережній і споглядання на плавну засмага 70 річних бабусі на нудистькому пляжі ледь не стала моральною травмою для деяких туристів, треба було срочно залити стрес. Кульмінацією відпочинку були плітвіцькі озера. Піший, морський та колісний маршрут навіть передсмертних привів до почуттів. Наші туристи відпочивші, оживші, з усмішками на обличчах рушають на рідну неньку Україну, супроводжуючи все фільмами іграми, голосуванням і недоїашими бутербродами. День шостий-в усіх закінчилося чисте вбрання, а воно (АНАТОЛІЙ) бере його відкись і бере.

P. S Подорож вийшла незабутня та яскрава, море емоцій, незабутніх вражень з професіоналом гідом змусила кожного з нас задуматись про зустріч в наступному турі.... Всіх люблю)