Почну з того, що варто бути готовим до різних погодніх умов. Тому, готуючись до туру, беріть з собою все - від дощовика і окулярів від сонця до теплої курточки і шапки, якщо в ваших мріях - побачити на власні очі Монблан.
Минуло вже два дні, як ми повернулись із туру, а я досі не можу впорядкувати думки. Закриваю очі і мимоволі повертаюся то в Люцерн, то в Залькаммергут, то в Лаутербрунен. Але найсильніші емоції я відчула піднявшись на підйомнику на висоту 3800м і побачивши велич Альпійських гір. Нам ще неймовірно пощастило з погодою - холод і яскраве сонце - жодної хмаринки - гори видно як на долоні. Величні, засніжені, могутні... аж перехоплює подих.
Але і крім Альп було безліч приємних вражень. Медведі у Берні, видовищний Цюріх з прекрасною панорамою на набережній. Лебеді, що виходять з води і йдуть поміж людей) Міць і потужна енергія Рейнського водоспаду надає сил і неполишає думок.
Окремо хочу подякувати людям, що зробили нашу подорож комфортною і безпечною. Наш гід - Марія Максимович - дуже турботлива і старанно виконує свою роботу, з душею. Прислухайтесь до порад гіда, якщо хочете побачити максимум у вашій подорожі. Є екскурсії, які просто заборонено пропустити))
В нас були професійні водії - два Миколи, що вміють маневрувати автобусом розміром з невеличкий літак)))
Подорожувати під час війни - це як домовлятися з власною совістю. Але дайте собі цю можливість - і ви побачите, за що ми боремося, за що ми насмерть стоїмо. А ще це можливість відновити свою нервову систему від всіх важких подій, що стались з українцями. І з новими силами волонтерити, допомагати тим, хто цього потребує. Подорожі і такі сильні позитивні враження відновлюють краще ніж психологи. Подорожуйте! Слава Україні