Львів дощовий зустрічає нас вранці.
Пасмурне небо і сірий sunrise.
Хмарна погода зовсім не лякає.
Віримо в те, що нас жде paradise.
Вже «christophorus” стоїть під парами і водії загружають багаж.
Лагідний голос знайомиться з нами - Настя Каспрук нас готує в вояж.
Дівчина - сонце із темним волоссям.
Усмішка грає, веселка в очах.
Гід наш чудовий питання рішає сьогодні й завжди. І по днях і ночах.
Перша екскурсія - Сава з Дунаєм, фортеця і завжди привітний Белград.
Македонія завтра. І скоп‘є чекає - сюди я завжди повернутися рад.
Вікна готелю виходять на Вардар. Настя поїздку готує в каньон.
Ті, хто поїхали - просто у захваті. Треска, печери і серце в полон.
Настрій чудовий - мчимо на сієсту. Греція манить, нас жде «ilion”.
Берег егейський і місто Паралія, мабуть його заснував Посейдон.
Олімпійська рівєра. Вже дихає море. Олімп височить.
І десь там вдалині Зевс і компанія дегустує амброзію.
Навіть не знаю, чи залишать мені. Якщо не залишать-біда не велика.
Пантелеймонас старий вже нас в гості гука. Чудовим обідом він нас пригощає.
На халкідіки-пальці я дивлюсь звисока.
Краєвидом захвачений прямо сьогодні. А завтра чекає нас нова краса.
Далеко під небом, осягнутий зором, святий метеор на скалі зависа.
Грецьке чудо, яке подивитися мріє кожна людина, в Елладу спіша.
Ніяк не проститься з цією красою наша дружня команда, в дорогу спіша.
А потім нас «ABBA “ в дорогу позвала. Кораблик по морю в скіатос біжить.
Танцюють на палубі діти й дорослі.
Також «mamma Mia”навколо звучить.
Здружила нас всіх на скіатос дорога. РозЇдемся всі ми по рідним містам.
На згадку тамтешня природа чудова, і відео, й фото залишаться нам.
Дні останні я довго проводжу на морі. Купаюся ввечері, вранці, а сам на Олімп споглядаю, на гори чудові.
Міфічний спектакль відбувається там.
Цар Егей тут за сином на скелі сумує і білі вітрила згори вигляда.
І сниться мені, як Тезея рятує, не нить Аріадни, а його борода.
Сієста, сієста і лагідне море. Заспокоїлось серце, як пишу я вірша, але все одно із думок не виходить Україна моя - моя біль і душа.
По дорозі додому в нас буде ще Охрид. І озеро в серці залишиться нам. Спасибі «Акорду» за мить незабутню.
Дякую, Настя, тобі й водіям!
