Їсти Молитись Кохати в одному флаконі

Мрія поїхати в Італію зародилась у мене після перегляду фільму та прочитання однойменної книги "Їсти. Молитись. Кохати". Тільки там головна героїня виконувала всі дії в різних країнах, в моєму ж випадку Італія покрила це все самотужки.

Варто зазначити про неймовірно смачну їжу: піца, паста, італійське морозиво і багато аперолю. Але не переживайте, зайвих кілограмів не наберете - багатогодинні екскурсії/прогулянки містами просто не дозволять цього.

Моє "молитись" було здійснене у Соборі Святого Павла та Сикстинській капелі, що у Ватикані. Годі вже говорити про подихоперехоплюючу Дзвіницю Джотто у мальовничій Флоренції та старовинні пам'ятки вічного міста Риму. А краса Венеції, яку споглядаєш їдучи на катері, наповнює очі сльозами щастя та доводить до мурах на шкірі.

Кохала/любила у цій поїздці багато чого, але особливо людей (з якими подорожувала і яких зустрічала в Італії). Велика дяка організатором цього туру. Назавжди в моєму сердечку залишиться керівник групи Марія Максимович. Її вмінням до найменших деталей все спланувати, організувати і впевнено справлятись з усіма перипетіями на шляху, можна тільки позаздрити. Вишенькою на торті були наші турботливі водії (якщо вам пощастить поїхати з Денисом і Олександром - то ви щасливчик), це просто ходячі словники жартів.

Яскравим доповненням до цього була ще зупинка та екскурсії в Угорщині та Словенії. Словами важко передати всю красу нічної Угорщини під час прогулянки на кораблику по Дунаю та засніжені гори, які видніються в Словенії. А по дорозі назад обов'язково загляніть до винного погребу в Егері та спробуйте смачнющий гуляш за дегустацією вина.