Цю подорож ми планували ще до війни, на весну 2022. Не склалося Нагода на рідна лише у грудні 2024 року. Хотіли спочатку в інший тур, з більшою кількістю днів проживання у Празі, але не склалося. Нічого страшного, не шкодуємо, що потрапили на цей маршрут. Організаційні моменти пройшли безболісно. Проходження кордону що туди, що назад не зайняло багато часу. Не очікували й були раді. Найбільше втомлювалися під час тривалих переїздів від локації до локації. Уперше подорожували автобусом. Варто віддати данину шани нашим водіям Михайлові і Миколаю. Вони були дійсно професіоналами і кермували нашим «лайнером» майстерно і впевнено. Та й супровідниця від турфірми Аделіна Кайнога, попри свій дуже й дуже юний вік, трималась досить впевнено, вправляючись з туристами різного віку ️ Звичайно, їй було нелегко, адже у кожного з туристів були свої примхи й своє бачення комфортної подорожі. Наприклад, з екскурсією до Брно виникла проблема: їхати туди чи замість того завітати до Кракова. «Переміг» Краков, і це був вірний хід, адже доїхати до Брно ми могли запізно, вже по темряві. І чи відбулася б ця екскурсія взагалі було під великим питанням. Попри все, Краків зачарував. Ярмарок потішив багатьма смачними стравами і сувенірами. Марш-кидок до Праги пройшов нормально. Досить швидко заселилися до готелю, який хоча й знаходився на околиці міста, та був поблизу станції метро, що дозволило діставатись центру міста доволі швидко. Знайомство зі Златою Прагою трохи зіпсувала погана погода: сніг, який переходив у дощ, заважав і нервував. І все одно екскурсії пройшли жваво й не без користі. Ми подивились практично всі памʼятки міста: Карлів міст, Вишеград, Малу Страну. Потім частина туристів подалася на екскурсію корабликом по Влтаві, а ми завітали до собору Діві Марії Переможної, де зберігається відомий артефакт - Празьке Єзулатко - фігурка малого Ісуса, біля якої ми помолились за найскоріший мир в Україні. Наступного дня відбулася екскурсія до курортного міста Карлови Вари (або ж Карлсбад), де ми дегустували знамениті лікувальні води й не менш знамениті вафлі оплатки. Погода, як на замовлення, була сонячною й теплою. Ми насолоджувались альпійським повітрям і красою навколишніх пейзажів. Вранці, розпрощавшись з гостинною Прагою, переїхали до ведичного Відня. На жаль, замість заявлених 1,5 днів, ми фактично пробули тут 1 день. До того ж готель/мотель наш знаходився у 50 км від міста. Тому сповна насолодитись видами Відня ми не змогли. Погода й тут була на замовлення. Тепло, сонячно, без вітру. Спочатку пройшлися вулицями центру імперської столиці, побачивши Хофбург, площу Марії Терезії, Оперу, собор святого Стефана тощо. Потім на автобусній екскурсії познайомились з Бельведером, чудернацьким будинком архітектора Хундертвассера, скуштували знаменитої віденської кави з тортом Захер. На ярмарку пригостились чудовим глінтвейном з чашки-чобітка (який прихопили на згадку). Завершився день прогулянкою вечірнім передріздвяним Віднем, який зачарував своєю гостинністю і теплом. Останній день провели у мандрах, завітавши спочатку до сіруватого як на зимовий день Будапешту і невеличкого Егеру, де у затишній таверні скуштували суп-гуляш і продегустували кілька сортів смачних угорських вин. Дорога додому видалася трохи задовгою. Прибули до Львова десь о 2.30 ночі.
Як підсумок хотілося б запропонувати подовжити цей тур на 1,5 доби. Непогано було б зупинитись для початку на ночівлю у Кракові, а вже наступного ранку їхати до Праги. І на зворотньому шляху можна було б зробити ночівлю у Будапешті або Егері. А зранку вже повертатись до України.
Попри все, дякуємо Акорду за гарну роботу. Так тримати!
0
