Рейс 881, всім привіти! До «чорного списку», можливо нас і занесе «Аккорд-тур», можливо навпаки, - подарує нам путівку. Але напишемо все як було з усіма подробицями, тому що тур того вартий, щоб розповісти про нього детально.

Наша третя подорож за 2012 рік з «Аккордом». З «Аккордом» подорожуємо з 2010 року.

Вибір тура, підготовка. На наш погляд тур «Бельгійський джаз» - це один з найкращих турів компанії. Минулого року ми були в турі «Франція та Бенілюкс щасливі разом» на 15 днів (нажаль цей тур зняли в 2012 році), після якого в нас залишились деякі білі плями, тому обирали ще раз подібний напрямок. Але основний вибір був зроблений для мого батька, який ще ні разу не подорожував, але весь час мріяв, тому вирішили зробити йому подарунок. Тим більше, що в нас склався цікавий тандем: ми з дружиною взяли на себе технічну сторону подорожі, а тато наш взяв на себе культурну програму (він мистецтвознавець і географ за фахом, тому з ним нам було дуже цікаво і екскурсоводів нам вже не треба було).

Очікування візи - це завжди напружений момент. За себе особливо не переживаємо, бо в нас вже є «вагомі аргументи» (Нідерланди 2011 року, та по 2 візи Австрії 2012 року), але переживаємо за батька, бо в нього чистий паспорт без віз, а тут ЗМІ додають масла в огонь, розповідаючи про те, що Бельгія на рівні з Німеччиною дуже часто відмовляє в видачі віз нашим туристам. Лише за два дні до початку тура ми отримали підтвердження в тому, що візи відкриті. Морально це дуже тяжко - чекати до самого виїзду, бо завжди почуваєш себе як на вулкані. І до останнього моменту не знаєш чи починати складати речі в подорож, чи ні… Чому не можна отримувати підтвердження за чотири чи п’ять днів до початку виїзду?!

Пригоди розпочалися ще з Ковеля. Квитки до Львова на поїзд ми взяли ще за два тижні. Виїзд мав бути о 00-19 год. В день виїзду по прибутті на вокзал з’ясовується, що розклад змінено і виїзд на годину пізніше. Це добре, що пізніше, бо міг би бути і на годину раніше. Тільки в Європі квитки беруть за три місяці і все в них з розкладом стикується, а в нас може бути все, що завгодно, бо ми вже «повністю готові» до Євро.

Керівник групи - Даша Єрмішина. Справжній професіонал своєї справи, яка закохана в свою роботу. Водії Іван і Роман, окрема їм подяка за їх професіоналізм.

1 день. Виїзд зі Львова в 9-00. Все як в програмі. Автобус запакований «під зав’язку» - 42 туриста. Перетин кордонів приблизно за 2,5 год. Ночівля на території Польщі в м. Легніца (650 км. від Львова), готель хороший.

2 день. Переїзд з Легніци до Дрездена 200 км. На Дрезден нам було відведено три години. В Дрездені ми уже були в 2009 році, тому на оглядову не йдемо, а прямуємо одразу в Дрезденську картинну галерею, вхід в галерею коштує по 10Є за кожного (сьогодні субота, галерея відкрита). На огляд пішло 2 години. Далі прогулянка містом та довгий переїзд (700 км) з Дрездена в Бельгійське місто Льєж. До столиці Бельгії не дотягнули лише 93 км. Приїхали вже в ночі, приблизно о першій годині. На нашу думку ночівля в Льєжі – це зайва втрата нашого часу, якого завжди обмаль. Тому, що після зупинки автобус має відстоятися по правилах 9 годин. Могли вже цих 93 км дотягнути і до Брюсселя. Готель нормальний, в номерах навіть був чайник, кава, чай, цукерки. Дивуємось чому не має штор. З’ясовуємо, що є автоматичні жалюзі, які регулюються за допомогою кнопок (розташовані біля гнізда телефону).

3 день. Сніданок, виїзд до Брюсселю в 10-15 год, а якщо б були в Брюсселі, то свою програму могли б розпочати з 8-00. Приїзд в Брюссель біля 12 години. Група йде на оглядову, ми не йдемо бо вже були, у нас своя програма, їдемо від центрального ж/д вокзалу (Gare Centrale) на метро до вокзалу Брюссель Норд (Gare du Nord). Проїзд в метро коштує 2 Є. Пізніше взяли в автоматах проїзний на 10 поїздок за 13Є, але по ньому можна їздити одразу декільком людям. Ми на трьох пропускали через автомати цей проїзний три рази підряд. Кожен раз вибиває скільки у вас ще залишилось поїздок. На ж/д вокзалі Норд бардак такий самий, як і на будь-якому вокзалі в Україні. Такі самі бомжі як і у нас, понатягували картонних коробок, порозкладали матраци прямо на вокзалі і живуть собі. Поліція їх не трогає, не можна, в них тут демократія, столиця об’єднаної Європи, права захищаються в повній мірі! Взагалі від Брюсселю багато негативних вражень. При заселенні в готель попереджають про те, що готель розташований в неблагополучному районі. На мою думку, весь Брюссель – це неблагополучний район Європи, рік назад жили в іншому районі Брюсселя – все те саме. Кольорове населення перебільшує (араби та африканці –виходці з колишніх колоній), білого населення скоро не залишиться зовсім! На вулиці дуже багато пакетів зі сміттям, які лежать прямо на тротуарах (варто зайти від центру метрів 200-300 і ви самі в цьому переконаєтесь).

Знаходимо офіс автобусів EUROLINES (одразу при виході з вокзалу), заходимо і купуємо квитки до Амстердаму на наступний день (понеділок), в понеділок в Амстердамі всі музеї відкриті (там не має вихідних). Квиток з поверненням Брюссель – Амстердам - Брюссель на одну людину коштує 31Є. Не впевнені чи можна взяти квиток в день відправлення. Сьогодні неділя і наша група після оглядової в 15-00 поїхала до Антверпена. А ми з цього ж вокзалу беремо квитки на поїзд до Брюгге і Генту. Касир нам вибив по два квитки другого класу на кожного Брюссель-Брюгге і Брюгге-Гент з поверненням до Брюсселю. Заплатили по 16,60Є за кожного. Сьогодні неділя, тому квитки коштують на 50% дешевше (з п’ятниці по неділю в Бельгії діє тариф вихідного дня). Тому і їдемо в неділю. До Брюгге ми їхали приблизно годину. І в Брюгге і в Генті ми вже були, тому орієнтуємось добре. Минулого року в Брюгге ми не встигли потрапити в музеї. З вокзалу одразу йдемо в музей Мемлінга, вхід 8Є. Можна купити єдиний квиток у всі музеї за 15Є. Тут є робота Ханса Мемлінга (Рака Св. Урсули) та триптих «Містичні заручини Св. Катерини». Далі прямуємо в музей Грьонінге (квиток 8Є), там є відомі роботи Ван Ейка та ван дер Вейдена. В церкві Св. Діви Марії є скульптурна робота Мікельанджело «Мадонна з немовлям». В Брюгге як завжди купуємо шоколад, бо в центрі Брюсселя він в два рази дорожчий.

Далі прямуємо на вокзал і їдемо до Генту (їхати приблизно 20-25 хв., лише одну зупинку на поїзді). В Гент ми приїхали десь о 16-30 год, ще встигли зайти в кафедральний собор Св. Бавона, але нажаль Гентський алтарь вже був зачинений. Того року ми бачили і Алтарь і художній музей Генту (є роботи Босха, Брейгеля, рахується одним із відомих музеїв світу). Прогулянка містом, повернення в Брюссель. До готелю добираємось самі, по дорозі зустрічаємо наших одногрупників, які не поїхали до Антверпена і прямуємо разом до готелю. Дякуючи водіям наші речі чекали на нас в камері схову готелю. Наш номер в готелі Брюсселя був найгірший з усіх номерів по маршруту даного туру, номер дуже малий, а головою майже зачіпались за стелю.

4 день. Сніданок. Наша група поїхала в Брюгге і Гент, але сьогодні понеділок і всі музеї там закриті. А ми їдемо в Амстердам. Квитки до Амстердама у нас були на 8-30 год. Касир сказав щоб на вокзалі ми були уже в 8-00 год, що ми і зробили. Підходимо до віконця, віддаємо наші квитки (роздруковані на форматі А4), замість квитка нам дають карточки з номером рейсу (№14), на самих автобусах напрямок руху не пишеться, лише при посадці до вікна водій прикріплює номер рейсу відповідний карточкам. Віддаємо карточки водію, той впускає нас в автобус. В нас була можливість виїхати першим рейсом в 6-30 год., але ми подумали, що це зарано і взяли на наступний рейс. В цьому і була наша помилка, бо рейс запізнився на 2,5 год. в зв’язку з пробкою на дорозі (біля Гента була якась аварія). Вже навіть хотіли здавати назад квитки, але дочекались. Поки чекали автобуса, то вияснили що з Брюсселя до Парижу автобусом можна доїхати за 27 Є, а якщо взяти за пару місяців (це можна зробити через інтернет), це буде коштувати 9Є. Була думка в день виїзду в Руан поїхати одразу до Парижу, трохи погуляти там, а потім з Парижу ввечері приїхати в Руан. Відстань між Парижем і Руаном десь 120 км., минулого року ми подорожували з Парижу до Шартру (приблизно 100 км) на поїзді за 14,40Є з поверненням до Парижу, але тато вперся і сказав, що хоче в Руан, а ми ще думаємо як нам їхати в Руан: через Париж чи одразу з групою.

В Амстердамі ми були в 14-30 год. Автобус по маршруту робить дві зупинки спочатку в Ейндховені, Утрехті, а потім вже в Амстердамі. Приїхали на станцію Amstelstation. На цій станції ми ще не були, подорожували поїздом лише з центрального вокзалу. Біля вокзалу знаходиться кінцева трамвайна зупинка (трамвай №12). Білет на 1 годину коштує 2,7Є, квитки продаються прямо в трамваї, в кондуктора є окрема кабінка. Трамваєм ми і доїхали до музейного кварталу (приблизно 7-8 зупинок), в середині трамвая є схема маршрутів всього міського транспорту, а в кінці другого вагону є навіть електронні табло (такі самі як в метро). Виходимо на зупинці біля музею Ван Гога, але спочатку прямуємо в Рейксмузеум (ми вже були і в тому і втому), ціна на квитки за рік не змінилась і коштує по 14Є. В Рейксмузеумі минулого року не дозволяли фотографувати, а цього вже можна. Єкспозиція не велика, обходимо все за годину. Далі тато прямує в музей Ван Гога, а ми йдемо на квітковий ринок обирати тюльпани і не тільки. Але вибір квітів не такий великий як був минулого року в серпні. Далі йдемо в супермаркет, бо до Брюсселю маємо повернутись пізно вночі. Виїздимо з Амстердаму в 18-30 год. Цього разу виїздимо вчасно. Маршрут автобуса вже змінений: спочатку заїжджаємо в Гаагу (нідерл. Den Нaag, бо інакше не зрозуміють), потім в Роттердам, далі в Антверпен і кінцева зупинка Брюссель. Якби це був не понеділок, а будь-який інший день, то можна було б зробити набагато цікавіший день: виїхати в 6-30 з Брюсселю до Амстердаму, відвідати там два музея, потім на поїзді переїхати в Гаагу в Королівську галерею Маурицхейс (там є відома робота Вермеєра «Дівчина з жемчужною сергою»), а далі переїхати в Роттердам в музей Бойманса ван Бейнінгена. В Гаазі в музеї ми вже були, а в Роттердамі в нас було на музей лише 45 хв., тому б хотілось відвідати його знову. В Роттердамі автобус був о 20 год. В Брюсселі ми були в 22-30 год. Повернення в готель.

5 день. Наша група їде в Амстердам, а ми їдемо поїздом в Антверпен. Білет з поверненням коштує 13,80Є. Дивуємось чому такий дешевий білет, бо минулого року ми їхали за 15,20Є в неділю по білету вихідного дня. В Антверпені спочатку відвідуємо музей Майер ван ден Берг, де зібрані шедеври нідерландського і фламанського живопису (одна «безумна Грета» Брейгеля вже варта відвідування цього музею). Далі прямуємо в Кафедральний собор Богоматері, бо минулого року він у нас випав із програми, тому що замість нього ми пішли в музей Рубенса і вже більше не встигали, а в соборі є дуже відомі роботи Рубенса, а також Флоріса, ван Балена, де Воса, Метсейса та інших майстрів; білет коштує 5Є. Задоволені, що цей раз відвідали собор, далі йдемо показувати татові центр, фотографуємось і біжимо в музей сучасного мистецтва, який знаходиться біля центрального вокзалу. Білет коштує 4Є. Виставка не дуже велика, але варта уваги. В Королівський музей Антверпена не потрапляємо, тому що він на реконструкції до 2017 року. Далі прямуємо на вокзал, бо хочемо ще встигнути в Королівський музей Брюсселя. В 15-00 год ми уже в музеї. Вхід 8Є для нас і для тата 5Є (пенсіонер). Колекція тут зібрана дуже шикарна, нічим не поступається Дрезденській картинній галереї. Далі прямуємо пішки до готелю. По дорозі заходимо подивитись на пісяючого хлопчика. Ввечері ще трохи гуляємо центром Брюсселя. Брюссель умовно «зачинений», а разом з ним і Бельгія. Завтра виїзд в Руан.

6 день. Переїзд в Руан з групою (345 км). Оглядова по Руану з 12-00 до 14-00. Після оглядової прямуємо до музею витончених мистецтв (Musée des Beaux-Arts). Вхід лише 5Є. В музеї пробули до самого закриття до 18-00. Татові цей музей ще більше сподобався ніж Дрезденська галерея. Ті, хто хотів, поїхали в Нормандію. Зустріч з групою о 21-00. Тема Руана зачинена, більше повертатись сюди вже не хочеться. Переїзд до м. Лізьє на ночівлю.

7 день. Сніданок. Сніданок був дуже цікавий. Хто прийшов перший, той і встиг поїсти. Ми прийшли трохи пізніше і нарізки вже не досталось, а тим хто прийшов пізніше нас, не досталось навіть і круасанів. Справа в тому, що персонал помітив, що дехто з нашої групи почав збирати їжу зі столу з собою, тому і перестали доносити їжу. Вже після сніданку, сидячи в автобусі перед готелем ми бачили, що вже почали виносити на стіл їжу.

Переїзд в Мон Сен-Мішель до скелі –абатства. Його ми хотіли відвідати ще рік тому, бо воно того варте. По прибутті розпочинається дощ. На відвідання абатства нам дають 2,5 години. Вхід в саме абатство 9Є. Хто не хоче йти в середину то гуляє містечком в скелі. Нам сподобалось, заважав лише сильний дощ, який закінчився лише коли ми мали звідти їхати. Далі переїзд в Сен-Мало (57 км). Гуляємо містом, одразу йдемо мити ноги в океані. Купатися ще холодно, сезон ще не розпочався. Техніка на березі чистить пляж. Хто хотів той поїхав з групою на екскурсію, хто ні – той, як і ми, гуляли містом. Зустріч з групою в 20-00. Переїзд на ночівлю в м. Брюз. Готель тут виявився найкращий з усіх, що були в даному турі, бо належить гольф-клубу (гольф – гра не для бідних! ). Дехто з одногрупників не змогли прийняти душ, тому що не розібрались з технікою. Насправді вода була у всіх номерах, просто вода тече з душа лише при відкриванні холодного вентиля (правий), а гаряча регулюється шляхом регулювання лівого вентиля.

8 день. Сьогодні їдемо в замки Луари, а потім переїзд до Парижу. В програмі Амбуаз і Шамбор, але керівник групи Даша переконує всіх, що Шамбор краще замінити на Шенонсо. І цей вибір дуже був вдалий. Вхід в замки оплачується додатково. Вхід в Амбуаз по груповому квитку 7,9Є. Ми були в Версалі, тому здивувати мене замком або палацом вже неможливо – інтер’єри мене зовсім не цікавлять. Сама архітектура – так, мені подобається, але всередину йти не особо хочеться, але хоче Іра. Тому домовляємося, що в Амбуаз йдемо всі втрьох, а в Шенонсо Іра йде сама, а ми гуляємо з татом в парку. В Амбуазі на території замку в каплиці похований великий Лернардо. Знали що він похований в місті Амбуаз, але не знали що в замку! Ми отримали задоволення. Після Амбуаза їдемо в Шенонсо, по дорозі заїжджаємо в винний погреб на дегустацію вина, в погребі ми вино купуємо після дегустації. По приїзду в Шенонсо з’ясовується, що в парку в розпал сезон гуляти не дозволено, тому всі, хто не збирався йти в замок, купують квиток та прямують і в парк і в сам замок (білет 8,5Є). І ми не прогадали, тому, що всередині замку Шенонсо зібрана справжня картинна галерея! Тут є роботи Рубенса, Андреа дель Сарто, Ван Дейка, Йорданса, Веронезе, Пуссена, Мурільйо, дель Пьомбо, Сассоферрато та інших майстрів. Так, вміли королі цінувати мистецтво! Але в основному на картини мало хто звертає увагу. Ми отримали велике задоволення саме від картин, але архітектура замка не менше цікава, тому що замок цілком стоїть у воді. Єдиний недолік в тому, що кабінети дуже малі, а відвідувачів занадто багато. До замків, зізнаюсь, я не готувався взагалі. Після Шенонсо сідаємо в автобус, їдемо до Парижу. В Парижі були о 20-30, починається оглядова (десь на 1,5 години) на автобусі. Під кінець оглядової висадка десанта навпроти вежі на 15 хвилин. Фотосесія, їдемо автобусом до готелю.

9 день. Сніданок. Встановлення статусу-кво! На вході в зал для сніданку працівник готелю видає кожному туристу тарілку з порційним сніданком (яйце, нарізка, круасани і йогурт). Всі задоволені, всім хватило їжі. Впевнені, що порційно їжу в готелі видають тільки для російськомовних туристів. Напевно персонал та адміністрація вже навчені і зроблені відповідні висновки. І це вірно, бо з нами інакше не можна!

Звертаюсь до керівництва «Аккорд - туру»! Так, як роблять сніданки в цьому готелі, треба робити скрізь у всіх готелях на всіх маршрутах. Розумію, що це в деякій мірі проблематично і, напевно, це принижуватиме нашу гідність. Але цей варіант буде найкращим, ніж те, коли постояльці готелю та персонал будуть бачити як їжа згрібається зі столу в сумки…

Їдемо всією групою в центр Парижу. Хто хотів, йде на екскурсію «Латинський квартал», решта їде до Лувру, де і десантуємося з автобуса. Наш керівник Даша показує тим, хто залишився, магазин з парфумерією, ресторан де можна пообідати (в підвалі під Лувром), та місце з якого ми маємо відправлятися увечері для нічного переїзду до Праги (як завжди, з площі Конкорд). А ми прямуємо до Лувру, фотосесія перед музеєм, заходимо та купуємо квитки (10Є). Одразу прямуємо в крило Денон, оглядаємо, основна маса туристів відвідує лише чомусь це крило (тому що тут Джоконда), по дорозі забігаємо в зали зі скульптурою: Венера, раби Мікельанджело, «Амур і Психея» Канови, на сходах Ніка Самофракійська. Але все це ми вже бачили і раніше, тому не затримуємося, а оглядаємо картини. Далі прямуємо в крило Рішельє (французький, німецький, фламандський, голандський живопис). В крилі Рішельє дуже мало відвідувачів, сюди заходять відсотків 5 з тих, хто потрапляє в крило Денон. А тут є немало шедеврів. Є Босх, Брейгель, Ян ван Ейк, Рогір ван дер Вейден, вже не кажучи за величезний зал з полотнами Рубенса, та багато інших відомих майстрів.

Нашому здивуванню не було меж, коли ми побачили двох «хлопчиків –зайчиків». Уявіть собі картину: мужики під два метри росту, в білих париках, з сережками, з рожевими манікюрами, в рожевих платтячках, білих чулках, в рожевих туфлях. Я одразу зрозумів, що це чоловіки, а дружина спочатку не в’їхала, подумала чому жінки під п’ятдесят років ходять як ляльки-барбі. Всі, хто бачив їх, на картини вже не дивились, а дивилися лише на них. Охоронниця вмирала зо сміху, коли вони вийшли з залу. Ми спочатку подумали, що вони помилились містом і їм треба не в Париж, а в Амстердам, але ж ні, в руках тримають плани Лувра, шукають картини. Навіть і серед таких є цінителі високого мистецтва:))

На Лувр у нас пішло 5 годин, йдемо одразу в ресторан на обід. В ресторані їжа вся уже зготовлена і стоїть на вітрині, заказуєш, що тобі сподобається. Пообідали втрьох на 26Є. Далі я з татом іду в Орсе, а Іра іде в парфумерний магазин. Домовляємось про зустріч о 18-00 біля Орсе. Білет в Орсе коштує 9Є. Ходимо з татом по залах і, яка несподіванка, - зустрічаємось з Ірою. Вона прийшла в 17-00 в музей і її пропустив охоронець безкоштовно. Можливо, що за годину до закриття там пускають усіх, але ж ми в цьому не впевнені. В Орсе ми були і раніше. Виходимо о 18-00. Встигли оглянути все. Далі йдемо на Єлісейські поля, заходимо у вже відомий нам супермаркет MONOPRIX і далі повертаємось на Вандомську площу, де відбулася зустріч з групою. Нас чекає нічний переїзд до Праги (1030 км). Сама тяжка ніч за цей тур, ніч «довгих ножів».

10 день. Десь о 11 годині ми були в Празі. Оглядова по місту тривала десь приблизно біля 2 годин. В Празі ми вже третій раз, вже одне і те саме не цікаво, але пішли на оглядову заради тата. Екскурсовод показала нам обмінник, де можна зробити обмін без комісії (1Є=24,5 крон), показує де можна поїсти (кафе «Чеська кухня» - подібна чимось до нашої «Пузатої хати»), там весь персонал добре розуміє і російську і українську, навіть дружина познайомилась з працівницями з України. Оглядова закінчується на Карловому мості, хто хоче йде на кораблик, а у всіх інших вільний час до 19-15 год. Хто куди, а ми йдемо в Національну галерею (взагалі є 5 філій галереї в Празі), я з Ірою йду в Штенберський палац, а тато поїхав в філію, де виставлені роботи з 18 по 20 століття. Заходимо в кафе «Чеська кухня», обідаємо: три чоловіки за 18Є, крім обіду сюди увійшло два пива. Так, що за 10Є на одну людину тут можна з’істи перше, друге і десерт. Зустріч з групою о 19-15. Виїзд до м. Оломоуц (285 км) на ночівлю.

11 день. Сніданок. Виїзд з готелю до кордону. На кордон приїздимо після 18 години. Перетинаємо через зелений коридор (для вболівальників Євро) за 1,5 години. Українці перевіряють разом із поляками на території Польщі (спрощена процедура). У Львові на вокзалі о 22-30.

Ми їдемо до Ковеля, а тато їде в Харків, але до поїзда йому чекати ще до 17-00. За той час він ще встиг відвідати виставку і Львові норманських імпресіоністів (буде лише у Львові і в Київі). Виставка привозна і пробуде у Львові до кінця серпня, а далі переїздить до Києва. Тепер черга за нами її відвідати.

Висновок: тур дуже цікавий і насичений. Ми вижали з нього по максимуму, навіть більше, ніж пропонувалось в програмі. Наші цілі - це художні музеї та архітектура. Але кожен для себе може знайти щось своє: від Лувра до Діснейленду в Парижі, від діамантової фабрики до музею сексу в Амстердамі, або музею тортур в Празі. Ми зробили для себе майже індивідуальний тур. Єдине, що нас стримувало – це прив’язка до автобуса, але за це ми особливо не переживали, тому що могли наздогнати групу в будь-якому місті. Вже треба виходити на новий рівень і починати подорожувати самим. Досвіт вже невеликий є, доїхати в любе місто Європи вже знаємо як. В Бельгії, Нідерландах і Франції дуже розвинений залізнодорожній транспорт, який відносно дешевий. Між країнами краще пересуватись на автобусах EUROLINES. До цієї подорожі ми майже і не готувались, але пам’ятаємо по 2011 році. В кого є запитання, звертайтесь, будемо раді. Адреса та сама: ktsymbal@ukr. net. Сподіваємось, що ця інформація хоть комусь знадобиться.

Бажаємо побільше всім подорожувати та отримувати незабутні враження. З повагою, Костянтин та Ірина. Дякуємо всім, хто був причетний до цього туру: одним - за казку, іншим – за встряску!


Додаю фото. Спроба № 9, тому вже без особих коментарів.

Бажаю всім гарного настрію та всього найкращого.