Переглядала щойно фотографії – це таки було незабутньо!

Групі рейсу №363 - привіт, а гіду Марії Цибульській і водіям Михайлу і Володимиру – величезне спасибі!

Навіть не знаю, чи могла ця поїздка бути більш вдалою. Думаю, що ні. Я не перебільшуватиму, коли скажу, що все було ідеально. У нас була чудовий кваліфікований гід, яка, здається, знала все, найменшу дрібницю. Це дійсно класно!

Єдине зауваження, про яке не можу не написати, - екскурсовод у Брюсселі дійсно цікаво оповідала загальну інформацію, а от про визначні місця міста, окрім Атоміуму, біля якого, власне, підібрали екскурсовода в автобус, Гран Пляс і всім відомого хлопчика, яких оминути не можна, нічого не вдалося дізнатися. Ні про Європарламент, ні про Дівчинку, що пісяє – Жанекен Піс тощо. Що й казати, екскурсовод не знала не тільки, де знаходиться дім, у якому народилася всесвітньовідома актриса Одрі Хепберн, а й хто вона взагалі така… Щастя, що будинок на rue Keyenveld таки вдалося знайти самотужки.

Дрезден видався сірим і безлюдним. О 20:00 у самісінькому центрі міста, на ледь не головній вулиці, не було жодної людини, тільки ми – у пошуках пристойного кафе. Не знайшли. Отже, добре німецьке пиво довелося пробувати у торговому центрі Altmarkt-Galerie. До слова, центр дуже великий, а ціни на товари – смішні. Тому, якщо плануєте щось купувати, краще робити це одразу у Дрездені, далі – дорожче, особливо у Празі.

Парк Бастай, думаю, набагато гарніший навесні і влітку. Нам не дуже пощастило - було сіро і холодно. Але загалом місцина варта уваги.

Обов’язково спробуйте у Німеччині знамениті сосиски (3 євро) – bratwurst – смакота неймовірна.

Нічний переїзд в Амстердам пройшов непогано, хоча маленька подушка не зашкодила б:). Загалом автобус був досить комфортним. Окремо відзначу підбір фільмів – дуже грамотний. А в Париж в’їхали під французьку музику – було неймовірно!

І про Амстердам – чудовий! А велосипедів – незліченна кількість. Зранку одразу – піша екскурсія. Хоча є думка, що після нічного переїзду таки варто було спочатку випити кави і поїсти у якомусь кафе. Бо переїзд таки втомив – відтак день в Амстердамі був досить лінивим.

Можливо, варто було залишитися в Амстердамі, сходити у музей Ван Гога тощо, але ми поїхали на екскурсію у Заансе-Сханс і Волендам. Перший не вразив взагалі – типовий туристичний об’єкт: милий, але штучний. Відвідали сироварню, спробували смачнезних сирів. Хоча купувати їх там не раджу – надто дорогі, в Амстердамі купите дешевше. А Волендам – лялькове містечко: милі вузенькі вулички, маленькі будиночки, мешканці яких здавалися музейними експонатами. У голландців чомусь не прийнято зашторювати вікна. Отже, всі, як на долоні, – вони для нас, ми – для них.

Раджу спробувати бутерброд з оселедцем (2,5 євро). Волендам – поселення моряків, риба там свіжа і дуууже смачна.

Після повернення в Амстердам поселились у готель. До слова про готелі. Найкращі – у Польщі: Cieplice і Halny, але загалом всі готелі були непогані, а сніданки – ситні.

Як не дивно, в амстердамському готелі Ibis круасани були смачніші, ніж у паризькому Le Manhattan:).

Після поселення в готель в Амстердамі відпочили і поїхали трамваєм в центр. Можна взяти екскурсію, ми ж гуляли ним самі. Нічний Амстер пахне марихуаною:), але поза тим дуже чистий, культурний і, здається, таки безпечний. Є багато маленьких пабів і кофі-шопів. Куди йти – вибирати вам:).

Обов’язково треба побачити квартал червоних ліхтарів – непересічне видовище.

Зранку наступного дня виїхали у Брюссель. Загалом від міста враження досить спокійні. Частина групи, котра поїхала на екскурсію в Гент, мала тільки 1,5 години вільного часу у Брюсселі. Тому, якщо хочете погуляти столицею, у Гент краще не їхати.

У Брюсселі варто спробувати картоплю-фрі (3 євро), знамениті бельгійські вафлі (3-5 євро) з різними добавками і фруктове пиво (2 євро). Дуже смачний бельгійський шоколад, трюфелі ви знайдете на кожному кроці – як не як, місцева легенда. Але купувати раджу у супермаркеті – значно зекономите.

Ввечері переїхали у транзитний готель мережі Ibis у Дінанті, а зранку вирушили на Париж.

Окрема подяка за автобусну екскурсію. Завдяки їй зорієнтувалися в місті і "прикинули" відстані.

Екскурсія завершилась на паркінгу Лувра, туди ж і пішли. Не можу не відзначити окремо, що нам надзвичайно повезло з чергами – їх практично не було. Кажуть, що у черзі до Лувра треба провести 2-3 години. Ми не стояли ні хвилини. Кажуть, що до Нотр-Даму - черги годинні. Я чекала хвилин з 10. Висновок – їдьте в тур на початку грудня:)

У Луврі можна взяти факультативну екскурсію за 38 євро, а можна заплатити 11 євро за квиток, взяти план – і побачити найвідоміші експонати самому. Тим більше, що весь Лувр оглянути й за 3 місяці неможливо.

У Парижі обов’язково спробуйте місцеву випічку: чи то круасан, чи «Наполеон», чи кіш, чи макарун, чи багет – все незмінно свіже і смачне.

Вранці наступного дня після сніданку, оскільки наш готель Le Manhattan розташований недалеко від Монмартру, пішки вирушили саме туди. До слова, не всі парижани толерантно ставляться до англійської мови, тому, щоб не заблукати, варто або знати кілька французьких фраз, або мати добру карту чи навігатор.

На Монмартрі вдалося побачити все заплановане: пройтися місцями, де знімали фільм «Амелі», від величного Сакре-Кер спуститися до Мулен Руж, «привітатися» з Людиною, що проходить крізь стіну і просто отримати колосальний заряд позитиву – ці вузькі акуратні вулички зводять з розуму!

Паризьким метро користувалися лише раз – їхали від Мулен Руж на Сіте до Собору Паризької Богоматері. Вартість квитка – 1,7 євро, якщо зразу купувати 10 квитків (карне) – 1,2 євро. На станції Бланш, наприклад, квиток можна купити тільки в автоматі, тому варто мати дрібні гроші. Загалом у метро все інтуїтивно зрозуміло.

Опісля був Нотр-Дам – величний, красивий, строгий. На нього обов’язково треба піднятися – весь Париж буде, як на долоні. І це краще, ніж підйом на Ейфелеву вежу хоча б тому, що з Собору Паризької Богоматері цю вежу видно:). Коштує це задоволення 8,5 євро і трохи зусиль, щоб подолати 400 сходинок. У кого проблеми зі здоров’ям або клаустрофобія – робити цього не раджу: сходи дуже вузькі і постійний людський потік – відійти, щоб відпочити, нереально. Але та панорама, що відкривається з собору, вражає і компенсує всі затрачені зусилля сповна!

Після тривалих мандрів обов’язково треба підкріпитися. А Париж – це рай для гурманів. Вразила ціна на хот-доги – 12 євро. Це космос! Та й їсти таке в Парижі – нііі! Краще піти у Латинський квартал у котрийсь з ресторанів і за 10-15 євро посмакувати комплексним обідом з трьох страв. Раджу Le Vieux Bistrot на вулиці Муфтар, де за 10 євро можна скуштувати мідій у білому вині, стек з гарніром і шоколадний мус на десерт. А привітний хазяїн бістро ставитиметься до клієнтів як, щонайменше, до осіб королівського роду. Ох цей смачний неперевершений Париж!..

А ще у Парижі неймовірно добре вино, при чому навіть те, що за 2 євро. Шукайте невеликі магазинчики або супермаркет Monoprix – все знайдете там.

Париж – чудовий, а нас чекав нічний переїзд у Прагу. Знову ж таки після подоланих 1035 км спершу варто було підкріпитися, а не розпочинати екскурсію, що ми й зробили, тим більше у Празі вже були. Спробуйте вепряче коліно – національну чеську страву (від 180 крон) і, мабуть, найсмачніше чеське пиво Pilsner Urquell (від 25 крон).

Після неймовірних вражень, подарованих Амстердамом і Парижем, Прага видалася буденною. Хоча стільки туристів, як у Празі, не було ніде. Вони всюди:)!

Пробули у Празі до вечора. Втома після нічого переїзду далася взнаки – гуляти не було сил, тому наприкінці дня вже відверто нудьгували. А потім був переїзд і нічліг на території Польщі і дорога додому. Україна привітала повною відсутністю освітленням на трасі – і ми зрозуміли, що вдома:). А позаду залишилися подолані 4 тисячі кілометрів і тільки найприємніші враження. Спасибі «Аккорду» за них.

Порада: готуйтеся до поїздки ретельно, скачуйте/роздруковуйте карти, позначайте місця, які хотіли б відвідати. Якщо маєте питання, відповім. Пишіть на tsytryna@mail. ru


Докину ще кілька фото і колажів. Можлиао, когось вони спонукають до подорожі:)