Добър ден! або Bună ziua!

Хочу поділитися своїми враженнями від туру "Прикольная неделька" та надати деякі рекомендації та поради.

Сам тур був вибраний не стільки для відпочинку на морі, а за можливість побачити як живуть колишні соціалістичні країни: майже 16-та совєтська республіка Болгарія та колишня найбідніша країна соціалістичного блоку Румунія. Скажу одразу, що із факультативних екскурсій ми взяли тільки одну - Болгарську дєрєвню. Сенсу їхати в Стамбул на день з нічним переїздом, щоб побачити "місто за одинь день" на яке навіть два тижні не вистачить щоб подивитися, все не дуже хотілося. Маючи за плечима не одну поїздку, вже давно самі плануємо пересування по країні куди їдемо.

Гід, автобус та водії були не погані. Стосовно автобуса: так як за вікном була неймовірна спека, а в автобусі працював коондиціонер, то особливо "кістлявим" (2 чи 3 людини на всю групу) було холодно і водіям доводилося його вимикати (особливо вночі) ; через хвилину температура в автобусі і зовні урівнювалася. Тому раджу "скелетам" брати теплі речі, бо із-за вас страждає більшість групи!

Перед самою поїздкою отримавши інфолист, детально вивчив місце знаходження готелів (як в Бургасі, так і в Бухаресті), розташування найближчих магазинів, ТРЦ, шляхів в центр міста та до моря, розклад руху та маршрути транспорту, курси валют та приблизні ціни. Не лінуйтесь і ви, і це вам зекономить час та нерви в подорожі.

Готель AQUA доволі і доволі непоганий: затишні номери з wi-fi, басейн та тренажерка безкоштовні. В минулих відгуках хтось писав про те, що в ванній кімнаті біля унітазу були помітні калюжі - повністю це підтверджую (хоча, можливо, нас поселили самей в тому номері). Біля готелю одразу ж знаходиться стадіон місцевого клубу "Чорноморець" вищої ліги. Пройшовши до лікарні (знаходиться одразу ж біля отелю), перейшовши на протилежну сторону і пройшовши через парк "Изгрев", можна дістатися великого ТРЦ Галерея Бургас. При вході, за інформаційним ресепшином знаходиться обмінник с дуже вигідним курсом. До речі, ражду в останній день в Бургасі тут купити трохи румунських лей, бо в Бухарест ми приїхали на початку дванадцятої ночі (дякуючи де кому), а їсти страшенно хочется і вся проблема в тому, що біля готолю в Бухаресті фаст-фуди ще працюють, а обмінники ні! Тож повертаючиись до Бургаса і ТРЦ, в самому центрі є великий супермаркет мережі Carrefour в середині якого є невеличка кулінарія з чудовими м'ясними стравами. На місці можна розплатитися та поїсти одразу ж за столиками. Ціни - нижчи ніж в українській мережі фаст-фудів "Пузата хата" і в перерахунку на наші гроші можно нормально перекусити за 40-50 грн. на двох. Якщо в супермаркеті будете брати пиво в пляшках - приготуйтеся що з вас ще візьмуть плату за тару (25 стотінок - 2,2 грн.). Пусту пляшку можна повернути і вам повернуть гроші, але хто з нас цим перейматиметься?! . Йти до ТРЦ трохи більше 1 км, під'їзжати не має сенсу так як вам прийдется робити мало не 20-ть пересадок. До речі, автобуси ходять через кожні 15-ть хвилин, проїзд коштує 2 леви (8,5 грн.), квиток можна купити у кондуктора в салоні (нам попадалися товстенні тьотяхи а-ля в громадському транспорті України). Зайшовши за готель, пройшовни стадіон, перейшовши вулицю Димитър Димов ми потрапляємо в Приморський парк. Пройшовши його і перейшовши залізничну колію виходимо до пляжів. Сама дорога десь 1,5 км, також раджу пройти її пішки. В кінці парку по маршруту від готелю, біля моря, знаходиться виставка піщаних скульптур (вхід 5 лев - 43-44 грн.) - доволі цікаві скульптури, представлені навіть Україною. Так як в Бургасі відпочивають, в основному, місцеві Болгари - ціни як для своїх. Тут навіть майже не має сувенірів: біля моря стоїть дідок з мущлями та ще когось не пам'ятаю де бачив.

Стосовно "Болгарської дэєрєвні": вино, котре в необмеженый кількості, двох видів - червоне та біле, але сухе. При вході ви позуєте і вас фотографують в обов'язковому порядку, а десь через годинку приносять фото до столу в гарній рамці і пропонують купити за 10 левів (170 грн.!!!). Тим, хто хоче купити, раджу не купувати одразу - в кінці вечора всі фотки, котрі не придбали, виставляються надворі на стенді і, напевно, можно домовитися за більш меншу ціну, адже вони їх все рівно не будуть зберігати. Не дуже сподобався "десерт" - думали буде щось з національного, а принесли банально по одному персику.

Відштовхуючись від Бургаса, була запалнована самостійна поїздка в Несебър та Велико Търново. Ще в Києві роздрукував розклад руху автобусів: в Бургасі є два автовокзали (автогара) - Юг (відправлення на Несебър, Созопол, Варна і до інших прибережних міст) і Запад (Пловдив, София, Велико-Търново і ін.). Юг знаходиться біля залізничного вокзалу на самому узбережжі. Дістатися до нього можна сівши на зупинці біля отелю на автобус №15. Проїзд Бургас-Несебър - 6 лев (50 грн.), час у дорозі 40-45 хв. не зважаючи на відстань в трохи більше 20 км. Автобуси ходять кожні пів-години.

Тож поїздка в сам Несебър: з автовокзалу Юг вирушаємо в дорогу. Автобус в Несебър зупиняється не в старому місті (до нього ще йти біля км, але там по прямій, то ж загубитися дуже важко). Одразу попереджаю: назад в Бургас сідати на автобус на тій же зупинці, де він вас висадив. Місто дуже класне (я маю на увазі стару частину міста на острівці) : тут чудова архітектура, багато туристів та сувенірів (напликлад магнітики від 2 левів (17 грн.) у порівнянні від 2 евро в Західній Європі)). Багато різних церков - напевно найбільша кількість на 1 кв. км. де я тільки бачив та кафешок. Але я радив їсти не в старому місті (наприклад, непоганий фаст-фут через дороги від зупинки), адже ціни там раза в два дорожче ніж в сучасній частині міста - все розраховано на туристів, що ж ви хочете!

Трохи вище я згадав автостанцію Запад - річ в тім, що хотілося поїхати в колишню столицю Болгарії місто Велико Търново. Але яка справа: з Бургаса автобуси ходять (двічі на день і в достить не зручний час, а це важливо - в дорозі більше 4-х годин), а з Велико Търново в Бургас ні (не бачив ні на сайті автовокзалу, не в самому розкладі). Так що не пощастило цього разу.

Стосовно моря - було гарне, особливо великі (якщо так можна сказати до 1 м) хвилі, було классно на них. Через кожні 50 м по пляжу сидять на "постаментах" рятувальники і пильно стежать щоб люди не запливали за буйки. Попереджаю - на пляжі у прісних душах дуже (!!!) холодна вода, це капєць!

Переїзд в Бухарест затягнувся і ми приїхали пізно, а так хотілося поїхати до Будинку Парламенту і подивитися як він підсвічується не з вікна автобуса. Готель по типу "на одну ніч". Хвилин 15-ть в номері ганялися за якоюсь летючою комахаю 5 см завдовжки поки не покінчили з нею. Досить цікавий шведський стіл - ви заходите у кімнатку приблизно 8-10 кв. м. , берете на тацю їжу, а потів йдете її приймати в одну з 4-х кімнат такого ж розміру. Чимось нагадало квартиру.

Особливості Бухаресту: велика кількість бродячих собак та ще більша кількість проводів на стовпах (це просто треба бачити).

Вранці для бажаючих була екскурсія в Будинок Парламенту, то у нас було десь 2 години вільного часу і ми могли зробити різні фото з різних ракурсів, погуляти по румунським "єлисєєвим полям" та збігати в супермаркет. Стосовно єкскурсіі - ще в Україні зацікавився, знайшов сайт парламенту та поцікавився - екскурсія охоплює тільки (!!!) 5% від всієє будівлі, фотографувати в середині заборонено, при вході вам необхідно мати паспорт, проходите металошукач. Пройшовши в протилежний від парламенту бік по "румунським єлисєєвим полям" можна побачити до площі Uniri можна побачити ТРЦ INMEDIO за яким с лівого боку знаходиться супермаркет мережі Carrefour.

В Бухаресті можна в деяких обмінниках побачити дуже вигідний курс, але там міняють тільки від 50 евро по цьому курсу. А так курс в обмінниках десь 4,3 - 4,4 леї за 1 евро.

Переїзд в Сінай в замок Пелеш. Цікаво, що для жінок і чоловіків вхід, як я зрозімів, в різну ціну (точно не пам'ятаю, щось 10 чи 20-ть лей). Щоб пофотографувати - теж треба купувати спеціальний квиток. Радіогід - теж за платню. Ми не пішли, а витратили час на фотографування біля замку. Краєвиди - бомба! Поруч імпровізований ринок сувєнірів (магніти від 3,4, 5 лей). Цікаво було пабачити місцевий циганський фаст-фут: варений качан кукурудзи, який запікають на вугіллі та яблука на паличках у якомусь сиропі. Навіть не можу пуявити собі його смак. Англійцям, наче, сподобалося.

До замку Дракули - Бран запізнилися із-за заблукавших членів групи. Приїхали біля 18-ї години і на територію замку пройшли тількі ті, котрі брали екскурсію. Тому залишилося тільки облизатися та фотографуватися на фоні ледь помітної частини замку та проводів. Біля входу продають багато сувенірів, їжі та напоїв. Раджу пройтися вниз за замок з правої сторони метрів 300 - там непоганий харчувальний заклад з помірними цінами, адже біля самого замку дорогувато їстоньки!

В цілому, подорож сподобалося - вистачило і на морі побувати, і ознайомитися з місцевим колоритом. Правда, якщо хочется подивитися більше - треба їхати самостійно. Румунія дуже вразила, неодмінно з'їздимо ще туди. Сподіваюсь мій відгук буде корисним. Анатолію привіт, після війни за твоїми порадами з'їздимо в Грузію.

PS: і ще, окремий "привіт" дівчині з автобуса, котра на зворотньому шляху безцеремонно викинула сміття на узбіччя зі словами: "Какие мусорники? Я тебя прошу! Мы в Украине! ".