Вперше в Європі

Це була наша перша поїздка по Європі і тому я більше хочу описати фактаж і також деякі враження. Текст може здатись досить сухим, тому якщо вам хочеться більше емоцій, ласкаво прошу на відгук:

https://www.akkord-tour.com.ua/guestbook-list. php/message_id/11480

1 день.

Дорога через Карпати – з 9:30 до 14:00.

Один туалет платний, в Стрию. Другий, недалеко від кордону – безкоштовний.

З 14 до 16 – проходили кордон.

-1 година (Центральноєвропейський час).

О 19-ій заїхали в Токай. Там більшість людей пішли пити вино та їсти гуляж. Ми ж подивились вокзал.

О 22:30 – 23:30 (точно не пам'ятаю) заїхали в готель.

Готель далеко від центру міста, хоча досить затишний і досить гарні сніданки, хоч і багато на них людей.

Згідно з Booking. com – є готелі цієї ж цінової категорії, але майже або зовсім в центрі.

2 день.

Десь о 8 – 8:30 – початок оглядової екскурсії по Будапешту. Ця екскурсія була найдовшою за весь час, автобусно-пішохідна, і тривала близько 4 – 5 годин. Екскурсовод Анатолій. Цікаві факти, хоча в якийсь момент було перенасичення інформацією, яке згодом минуло. Зауваження – багато кривлявся, якби поменше, було б чудово.

З 13-ї години був вільний час. Ніяких додаткових екскурсій по Будапешту ми не брали, і про це не пошкодували. Оскільки нас було троє, було вигідно купити груповий проїзний квиток на добу приблизно за 11-12 євро (він діє на групу до 5 чоловік). Хоча для двох цілком вигідно купити два звичайних добових проїзних. Вони розповсюджуються на всі види транспорту – метро, автобуси, тролейбуси, трамваї, річкові трамваї. У порівнянні із квитком на одну поїздку, вартість відбивається за 3-4 групові поїздки, ми ж їх здійснили 8.

Спершу з'їздили на гору Геллерт, з якої відкривається гарна панорама на місто. Далі доїхали до причалу (хоча краще було б на річковому трамваї їхати від самої гори Геллерт). Випадково заїхали в спальний район (була довга поїздка від наступної після нашої станції), з якого виїхали на автобусі. Скупились в супермаркеті SPAR, не надто дорогі ціни, у порівнянні з нашими. Також сходили у Burger King. На жаль, побачили досить мало, на Будапешт треба мінімум 3 дні. Він як Львів, тільки у 10 разів краще. Але за всю поїздку (крім Барселони, в якій був вільний день), лише тут було відносно достатньо часу.

О 19:30 – переїзд до Дьору на захід Угорщини.

Готель був найкращим за весь час перебування – двокімнатний, з електрочайником і холодильником. А ще знаходиться практично в центрі Дьору.

Ввечері походили по парку і по місцевій пішохідній вулиці.

3 день.

День довгих переїздів.

Австрія. Майже одразу після кордону почалась велика кількість вітряків.

Лише о 15-ій годині (приблизно) були у Інсбруку. По дорозі була зупинка на обід в кафе з високими цінами, але майже весь автобус пішов туди обідати.

В цьому місці є зауваження до роботи шоферів – на вулиці була температура близько + 10 градусів + вітер і дощ моросив. Я сидів безпосередньо за другими дверима в автобусі, але шофер двічі відмовився зачинити двері, аргументуючи, що люди будуть ходити. При цьому передні двері були зачинені, хоча ніхто там не сидів. І люди практично весь час провели в кафе, лише пару людей заходило. Комусь це здасться дрібним непорозумінням, але за такої погоди сидіти 45 хвилин біля дверей – дуже некомфортно.

Інсбрук – гарне місто в оточенні гір, з чистим повітрям. Дуже гарні краєвиди. Вся вода в місті – питна, включно з фонтанами та туалетами. Окремо хочу відзначити роботу екскурсовода Марини. Це ледь чи не єдиний екскурсовод з усіх, що були, з яким ТОЧНО хотілося б ще побувати на екскурсії. Не те, щоб інші були погані, ні, майже всі були гарні, але ця екскурсія сподобалась найбільше. Годинна екскурсія, після якої година вільного часу. Ми побували в піцерії, в якій скуштували смачну піцу за 7.90, а також трохи подивились місто.

І з 17 – 18 години довгий переїзд до Цюриху. Дуже гарні краєвиди з вікна.

А тепер позитив в сторону шоферів. Один із тунелів, 15-кілометровий, був зачинений на ремонт і довелось об'їжджати через гори по серпантинах. Видимість була майже нульова і температура назовні мінус один градус. Ось тут треба віддати належне шоферам – проїхали цю ділянку без жодних (принаймні видимих) проблем.

В результаті в готель прибули десь о 23-ій годині. Гарний технологічний готель із гарним сніданком. До речі, ледь чи не найдешевший в Цюриху. При цьому єдиний мінус – розташування, далеко від центру міста, але близько від аеропорту.

4 день.

Після сніданку через пару годин вже Берн. Гарне місто, особливо вигляд з мосту. На жаль, символів Берна – ведмедів, так і не вдалось побачити, їх евакуювали з вольєру на час реконструкції (хоча може я щось плутаю).

Гарне чисте місто із цікавими пішохідними тротуарами. Принаймні на одній з головних вулиць вони були під аркою. Цікавий фонтан, який б'є прямо з тротуарної плитки.

Екскурсовод Ольга, досить непогано.

1 – 1.5 годинна екскурсія, а далі 40-хвилинний вільний час. По суті, вистачило, щоб сходити в супермаркет і сфотографувати панорамний вигляд на місто.

В супермаркеті цікаві сири та шоколад. В т. ч. шоколад з перцем. Це Швейцарія, ціни не надто дешеві, в результаті 3 сири і 3 шоколадки обійшлись в 26 швейцарських франки (курс середній між доларом і євро).

Далі дорога до Ліону.

Ось в Ліоні вже робота водіїв була не найкращою. По тунелю ми проїхали через все місто, а далі розвернулись і вертались назад в центр, потрапивши в затор. В результаті запізнились на екскурсію десь на півгодини.

Екскурсовод Ксенія. Теж непогано, хоча їй не подобалось, коли хтось із групи не слухав і розмовляв при цьому десь недалеко від неї, про що вона не соромилась казати цим людям.

Цікава історична частина міста, де будівлі взагалі були середньовічні.

Годинна екскурсія, далі півгодини вільного часу – по суті, трохи більше часу, ніж дійти від місця закінчення екскурсії до автобусу – буквально на кілька фотографій і все.

Далі довга дорога до транзитного готелю біля Монпельє. Готель не в самому місті і тут починається перший готель з проблемами. По-перше, немає ліфтів. А з 30-кілограмовою валізою йти на третій поверх не надто приємно. По-друге, третє ліжко в номері розташовувалось по східцях вгору. Сніданок непоганий.

 

5 день.

Підйом, дорога 2-3 години і ось вже Фігерас, місто, в якому знаходиться музей Сальвадора Далі.

Екскурсовод Юрій. Дуже гарна факультативна екскурсія по музею, заслужено ділить призове місце з Мариною із Інсбрука. Як він сам признався, готував екскурсію півроку. І вона вдалась. Єдиний мінус – в музеї багато людей.

Далі дорога до Барселони. Юрій розповідав про Іспанію, але оскільки підйом був ранній, частину історії я проспав.

1 – 2 годинна оглядова автобусна екскурсія по Барселоні. Тут вже гірше. На жаль, Юрій часто плутав право і ліво, і взагалі вся екскурсія звелась до наліво те, направо це. Запам'яталась лише зупинка на горі Монт Жуїк, звідки відкривається гарний вид на місто.

Далі була факультативна екскурсія по витворах Гауді.

Екскурсовод Софія. Спершу здалось, що буде нудно, оскільки вона дуже спокійним і розміреним голосом розповідала, але вже на пішохідній частині стало значно цікавіше. По суті, екскурсія – це два будинки Гауді із вікна автобуса, а ще храм Святого Сімейства та парк Гуеля. Цікаві деталі про сам Храм, які одразу непомітно і припущення про дату його завершення.

Парк Гуеля – це зовсім інше. Там якраз людей було досить небагато, зате росло багато кактусів та мандаринових дерев. Гарний краєвид з гори. Цікаві ортопедичні лавочки у парку. А ще на деревах були папуги.

Після цієї екскурсії нас повезли дивитись на шоу співочих фонтанів. Я думав, що мається на увазі, що фонтани видають музичні звуки водою, але виявилось, що під музику вони по-різному "грають" (б'ють водою). Дуже гарно. Багато людей, але безпосередньо біля фонтанів досить мало з незрозумілих причин.

Далі довга (більше години) дорога до готелю. Знову навігатор підвів і пару разів кружляли недалеко від готелю.

Сам готель непоганий, гарні сніданки і номер. Wi-Fi відносно попередніх готелів слабкий. Мінус готелю в тому, що знаходиться за межами міста. Знову ж таки, на Booking-у є кілька готелів цієї ж цінової категорії, але в межах міста.

6 день.

Повністю вільний день у Барселоні. Зранку автобус відправляється на факультативну екскурсію, заодно підкидає бажаючих із готелю до площі Каталонії. Вранці досить холодно. Особливістю Барселони є восьмикутні перехрестя. Пішки дійшли до площі Іспанії, біля якої в попередній вечір дивились на шоу фонтанів. Біля фонтанів є ескалатори до Музею національних мистецтв. Далі піднялись в ботанічний сад. Недалеко біля нього знайшли мандаринові дерева, повні плодів. Багато набрали з собою. Далі спустились і пройшли до готичного кварталу. Недалеко біля нього побачили першотравневу демонстрацію. Дивні люди, ходять із прапорами СРСР і Північної Кореї. Насправді їх досить небагато, але шуму видають багато. Загалом в Барселоні досить шумно.

Далі парк Цитаделі – дуже гарний парк, повно людей, озерця. Великі, справді великі качки, десь втричі більші, ніж на наших озерах. Потім пляж Барселонета. Біля моря досить холодно, хоча ще в двох кварталів від нього досить спекотно. Температура води була десь 15 градусів – лише помочити ноги.

Потім пам'ятник Колумбу. Далі просто ходили вуличками 2 – 3 години.

7 день.

Виїзд з готелю, проїзд Францією і ось, о 16-ій годині вже Лазурне узбережжя. Дивовижна за кольором вода.

Годинна оглядова екскурсія по місту. Екскурсовод Наташа. Мені ця екскурсія найменше сподобалась, вся суть – ось готель, і ось готель, а ось порт, це ресторан, і це ресторан, а це ліцей, ну ось і все.

Далі була факультативна екскурсія в Монако, ми ж пішли самостійно поселятись в готель (поселились десь о 18:30).

Готель найгірший з усіх по поїздці. Судячи з усього, сімейний бізнес, викупили цілий будинок і переобладнали у готель. Старі номери, ремонт, якщо і колись виконувався, то не пізніше 15 років тому. Сніданок найменший за всю поїздку – лише тут не було шведського столу. Втім, я очікував, що буде лише круасан і чай, а була ще булочка, по 2 шматки ковбаси і твердого сиру, а також стакан соку. Єдиний плюс готелю – відносно недалеко (15-20 хвилин пішки) від центру міста. Знову ж таки, на Booking. com з легкістю можна знайти купу готелів цієї ж цінової категорії, але кращих на вигляд.

Потім самостійно бродили по місту. Непогане місто, але нічого особливого. Цікаві парові фонтани (втім, ми їх ввімкненими побачили лише на наступний день).

Вернулись в готель і півгодини чекали автобус, щоб забрати валізи в номер.

8 день.

Вільний час до 14-ї години. В цей час факультативна екскурсія в Канни.

Ми поїхали самостійно в Монако. Автобус їде 45-60 хвилин, всього за 1.5 євро, відправляється від площі Гарібальді. Інтервал руху 30-60 хвилин. Прекрасні краєвиди з вікна під час поїздки.

І ось Монако. Мені дуже сподобалось. Людей на вулицях мало, таке враження, що тут люди живуть здебільшого ввечері і вночі. Побували біля музею океанографії, сходили в район Монте-Карло, побачили зовні казино. На жаль, часу досить мало, всього погуляли 1.5 – 2 години. Але країна маленька, досить значну частину побачили. Прикордонних знаків, де Франція, а де Монако особисто я не знайшов, тому лише за GPS можна було це побачити і сфотографуватись одночасно в двох країнах (і то не факт, що це вийшло).

Вернулись в Ніццу, сфотографували парові фонтани і вернулись на набережну, де нас мав би забрати автобус.

Неприємний момент – автобус запізнився на пів години. Яна надіслала комусь (а далеко не всім SMS про це). І при цьому і до, і після сварилась, коли хтось запізнювався. Зауваження від інших туристів, які теж чекали на автобус, спершу двічі проігнорувала, а потім безапеляційним тоном сказала, про надіслану SMS. А якби знали про запізнення, могли б трохи довше погуляти по Монако і вже точно не так гнатись до місця зустрічі.

Далі виїхали з Ніцци – тепер негативний момент в сторону шоферів. Я не знаю, що у них там з навігатором, але ми спершу їхали по об'їзній трасі, потім розвернулись поїхали чомусь вниз, платна дорога чомусь не випустила нас на виїзд, розвернулись, поїхали нагору, далі взагалі назад в сторону Ніцци. Потім розвернулись, поїхали знову по тій самій дорозі. Втратили десь 30 – 60 хвилин часу.

Гарні краєвиди з вікна, але починаючи з території Італії був затяжний затор десь протягом 2 годин. В результаті ця дорога виявилась досить обтяжливою і в готель прибули близько 23:30 – 00:00.

Другий по найгіршості готель – старий, хоча тут, на відміну від Ніцци, хоча б меблі новіші. Але протікає на підлогу вода з душу, а ще у ванній мурахи.

Проте все ж таки шведський сніданок, хоч і малий вибір. І так, ви все зрозуміли про пошук аналогічних готелів на Booking-у.

9 день.

Вранці виїзд до Венеції. Під'їхали до залізничної станції Dolo, далі на електричці до материкової частини Венеції (електрички швидкі, більше 100 км/год, і чисті), звідти спершу на маленькому катері, далі на більшому по Canale della Giude. Гарні краєвиди з катера. Далі годинна оглядова екскурсія по Венеції. Екскурсовод Вероніка (можу помилятись щодо імені). Гарна екскурсія, але досить мало побачили. Далі година вільного часу – цього вистачило лише на супермаркет (привіт, сири), з'їсти шматок піци (як же без цього в Італії) і зайшли в Собор Святого Марка, якому майже тисяча років. Знову катер і електричка на ту ж саму станцію. Навіщо було користуватись електричкою і тим більше повертатись назад, а далі цю ж дорогу їхати автобусом, мені не зрозуміло. Можна було б зекономити гроші на проїзді і 30 – 60 хвилин часу. Далі довга-довга дорога до Будапешту. Перед в'їздом в Словенію нас зупинила поліція і внесла наші дані до свого ноутбука. Тут Яна поставила художній фільм про американку, яка була керівником групи у американських туристів у Греції. Завдяки цьому фільму деякі негативні моменти згладжуються, хоча і не зникають повністю.

Далі Словенія – гарна гірська країна. Хоча пейзажі тут все ж таки не так вражають, як у Австрії зі Швейцарією.

Ось тут знову сильно негативний момент від Яни. Вона почала розповідати про країну, а далі типу "смішні" слова словенською, які звучать спершу некультурно, а далі взагалі – так як матюки. Вважаю це страшенним непрофесіоналізмом і просто безкультурщиною. Яно, мінус один до рейтингу.

Була годинна зупинка на вечерю в Словенії. Платний туалет в кафе, але поруч є спуск з траси до лісу. Ну, ви зрозуміли.

Знову довга-довга дорога, і лише після півночі ми заселились в готель. Всі сильно зраділи, коли Яна оголосила, що виїзд з готелю о 9:40 (начебто).

Виїзд з готелю, дорога до кордону, сам кордон пройшли досить швидко, за годину, і вже Україна. Дорога через Карпати і вже о 21-ій годині ми були у Терміналі А.

А тепер підсумок по пунктах:

Туалети:

Угорщина, Швейцарія, Франція, Іспанія – безкоштовні, Австрія – платні, Італія – в дорозі безкоштовні, кораблик і електричка безкоштовні, Венеція – скажено дорогі (1.5 євро), Словенія – платний. По містах – Будапешт, безкоштовний туалет в кафе, Барселона – будь-який МакДональдз і тому подібне + там начебто діє закон про те, що заклади харчування мають безкоштовно всіх бажаючих пускати в туалети, Венеція – з'їли по шматку піци за 3 євро, і в результаті безкоштовний туалет, Інсбрук – ціла піца за 7.9 і теж безкоштовний туалет в результаті).

Готелі:

1. Danubius Budapest (Будапешт)

2. Raba (Дьор)

3. Ibis Zurich Messe-Airport (Цюрих)

4. Kyriad (Монпельє-Латт)

5. Frontair Congress (Барселона)

6. Mirabeau (Ніцца)

7. Resi (Падуя)

8. Danubius Budapest (Будапешт)

Плюси:

1) Затишно, чисто, сніданки;

2) Затишно, чисто, розташування, розмір номеру, електрочайник, сніданок;

3) Затишно, чисто, технологічно, сніданок;

4) Електрочайник, сніданок;

5) Затишно, чисто, сніданок;

6) Розташування;

7) Немає;

Мінуси:

1) Розташування;

2) Немає;

3) Розташування;

4) Розташування, немає ліфту (!), тісно;

5) Розташування, слабкий Wi-Fi;

6) Все старе, найменший сніданок (але за словами Яни, у Ніцці всюди так), слабкий Wi-Fi;

7) Розташування, крім ліжок все старе, слабкий Wi-Fi (здається, в цьому готелі в номері не ловив), немає ліфту (!)

Міста:

Будапешт, Інсбрук, Берн – чудово, Ніцца, Венеція – добре, Барселона – очікував більшого, Монако (самостійно) – чудово.

Загальні спостереження:

В європейських містах значно чистіше, ніж у нас (виняток – Барселона, десь так само, як в Києві), є велика кількість велосипедних доріжок, оренда велосипедів. Багато людей бігають, займаються спортом.

Повітря ЗНАЧНО чистіше всюди, ніж у нас. Навіть на трасах. Вода також, в більшості міст вона була питною з-під крану. Різниця у якості дуже відчувається при поверненні в Україну.

Дуже сподобалось, що в Європі за собаками прибирають, а в Монако навіть були безкоштовні пакетики для прибирання для хазяїв собак. З іншого боку, в Барселоні з цим трохи гірше, і пару разів "сліди" собак були на тротуарі. При цьому, побачивши моє здивування цим фактом, місцевий індус англійською теж висловив обурення цим фактом в жартівливій формі.

З паркінгами значно краще, велика кількість підземних, типова київська ситуація – коли йдеш по тротуару, а на тебе їде автомобіль, тут або неможлива, або пощастило з таким не зіткнутись. Також немає такої великої кількості великих машин а-ля джипів-один-більший-за-інший.

Розвіяв для себе міф, що європейці посміхаються на вулицях і переходять дорогу лише на зелене світло – це так само, як і у нас.

В Барселоні багато іммігрантів (переважно негрів) продають жіночі сумки. Причому вони у них лежать на простирадлі, а з усіх боків прив'язані мотузки. Як тільки на горизонті з'являється поліція, простирадло миттєво згортається і нелегальний продавець зникає у натовпі.

На пляжах, в Барселоні та Ніцці (негри) продають переважно покривала, рушники, і щось, схоже на парео, а також (азіати) пропонують масаж. На щастя, не настільки нав'язливо, як в арабських країнах, проте за 5 хвилин вони можуть тричі пройти поруч, і це починає дратувати.

У Венеції крім сумок продають (переважно індуси) моноподи, а може і здаються в оренду (палички для селфі), а також всякі непотрібні дрібнички. Знову ж таки, тільки з'являється поліція, продавці біжать геть.

Расовий склад суттєво відрізняється від звичного у Франції та Іспанії. Звичайно, не кожен другий, як це часто можна зустріти на просторах інтернету, проте 10-20% є. Я нічого не маю проти адекватних людей, проте на жаль, багато із них (особливо у Франції) займаються нелегальною торгівлею, жебрацтвом і т. п.

Щодо керівника групи Яни – є негативні моменти, описані мною вище, проте при цьому вона – гарний організатор, весела, енергійна, цікавий розповідач, знає тематику дороги, знає, де туалети безкоштовні і намагається зупинитись саме біля них. А також після іншої поїздки з Акорд-туром і, відповідно, іншого керівника групи, помічаються ті позитивні риси, які здавались чимось очевидним. Тому загальна її оцінка – 7.5 з 10.

Загалом, поїздка сподобалась, побачив і дізнався багато нового, проте було кілька негативних моментів, які я описав вище.

Дякую за увагу.