мій віршик, що написався щойно після повернення з подорожі "
Намисто Гуцульщини"
КАРПАТИ
Плекає Всесвіт у долонях,
обожнює красу Карпат!
Смарагди чар… і ми в полоні…
Аж ось Пробіїв водоспад –
міцним та гомінким потоком
поміж високих скель і круч
рокоче.
Крок йдемо за кроком –
краса і ліво… й праворуч!
Смерек і стрункість, і соборність,
прозорість неба, велич гір…
Мить, зупинися!
Неповторність
Гуцульщини… Який безмір
любові до землі, до нені –
до України.
До небес!
Ми в твою душу вкорінені,
яких бажати ще чудес?
Злітать хмаринкою між гори,
лишивши часточку душі.
А мрії – сині, неозорі…
й сльоза, що в сонечку блищить.
http: //www. stihi. in. ua/avtor. php? author=47581&poem=178137
Краса і самобутність Гуцульщини, історія нашої країни, так тісно переплетена з сучасністю, велич Карпат, легенди і пісні, дбайливо складений Акорд-туром план подорожі, професіоналізм керівника групи пані Галини і водія пана Романа, комфорт готелів, гостинність людей Західної України, неперевершений смак страв української національної кухні, розмаїття сувенірних виробів народних умільців і вишиванок на любий смак! - все це зробили наші враження від подорожі яскравими і незабутніми!
Наприкінці нашої подорожі чарівна пані Галина нагадала нам слова Миколи Пржевальського «Подорожі втратили б половину своєї принади, якби про них не можна було б розповідати».
Ось і в мене виникло таке нездоланне бажання поділитись враженнями з друзями, що навіть зробила ролик на Youtube:
https: //www. youtube. com/watch? v=Rv7dOVZlncM
Нехай всім нам щастить!
До нових зустрічів, друзі: -))