Про білу качку на ставку, чи як я ходила на Говерлу:)

Кажуть, в одну річку двічі не увійти... Не увійти тому, що річка ніколи не буває постійно однаковою, у неї є течія, яка і змінює її склад щосекунди, переносячи величезні потоки води... На тому місці, де колись протікала одна вода, вже через секунду тече зовсім інша... Кажуть, не можна їздити в один і той же тур, бо буде нецікаво... Але це неправда! Тур, як і річка, що постійно заміняє одні потоки води іншими, ніколи не може бути однаковим, хоча його назва та базова програма й залишаються незмінними... Тур ніколи не буде повторюватися, навіть, якщо керівник групи - це та сама Людина, що й минулого разу... Тур ніколи не буде проходити так само навіть, якщо й готелі в ньому ті ж самі.

Причин, через які варто поїхати в цей прекрасний тур і не один раз - багато-перебагато.

Але є три найголовніші. Це Карпати як природнє явище, Карпати як атмосфера побуту та життя тамтешніх людей та пан Юрій Мартинюк. Якщо хтось не погодиться із тим, що саме завдяки цьому Пану мандрівка Карпатськими краєвидами проходить на "відмінно", значить, або Ви ще не їздили в тур із Юрієм, або їздили і якась дрібниця Вам не сподобалася, але краще мовчіть про це, бо я особисто прийду, приїду, знайду вас, викраду і змушу ходити на Говерлу на 20-сантиметрових підборах, у купальнику в сіточку та великих окулярах! (Навіть, якщо Ви – чоловік ;) Від імені більшості людей у групі (рейс 618, хто ще не зрозумів, про кого це я і хто я є така) хочу подякувати Юрі за його турботу про кожного із нас, за його моральну підтримку у нелегких сходженнях на Говерлу і не тільки, за його завжди щирий привітний настрій, любов і повагу до всіх нас та, особливо, за те, що він знає свою справу і робить все із якістю та від усього свого жовто-блакитного серця, за те, що дивує навіть таких досвідчених туристів, як я, які настільки люблять Аккорд-тур та Говерлу, що знову їдуть у той самий тур, що й минулого року, із тим самим Керівником групи, і отримують ще більше цікавої і нової інформації, автентичної чаруючої музики, веселих жартів та завжди щирі радість і посмішку на обличчі цього прекрасного Львівянина! Наша більшість групи виступає за те, щоб Юрі присвоїли звання Найкращого Керівника якщо не року, то хоча б сезону, і нагородили безкоштовною путівкою на двох до фьордів Скандинавії на ту дату, на яку йому буде зручніше:)

Щодо, власне, самого туру, то він є одним із найкращих турів Аккорду взагалі, навіть, якщо порівнювати його із двотижневими європейськими турами:) За смішні гроші Ви, шановне панство, отримуєте настільки незабутні враження, що Вам захочеться побувати у всіх інших Українських турах Аккорду. Власне, я саме так взимку і зроблю і всіх запрошую до нашої великої і веселої компанії 4 січня на Буковель разом із Аккордом! А… якщо вже повертатися до плюсів саме цього туру, викладу їх по полицям лише для Вас)):

1. Цей тур відрізняється від звичних турів до Європи тим, що він досить легкий і зручний у кількості вільного часу на всьо-провсьо, як сказав би ДзіДзьо. Ви не будете приїздити/повертатися до готелю пізно вночі, коли вже хочеться спати не лише вам, а й вашій валізі, вашому автобусу і, як це не дивно, навіть вашим керівникові та водію. Найпізніше повернення до готелю після всіх екскурсій - восьма година вечора...

2. Мінімум грошей, що потрібен на тур навіть з його факультативами, витратами на їжу, сувеніри. Ви ж знаєте, який зараз у нас божевільний курс євро? Уявіть собі, що за вартість відвідання кімнати роздумів (wc), наприклад, в Італії (2 євро) у турі в Карпати на ці ж гроші ви зможете випити бокал смачного гуцульского пива та скуштувати велику порцію грибної юшки... Ну як? Вражає? Продовжувати далі? Чи ви вже біжите замовляти тур "А над Говерлою хмаринки"?)))

3. Готелі розташовані не так, як, наприклад, готелі у Парижі чи Флоренції на околицях міста біля заводів, сморід з яких змушує думати, що там варять самогонку, причому варять її з робітників, що погано працювали протягом дня… В «Говерлянському» турі прекрасні сучасні готелі знаходяться у центрі міст Івано-Франківськ та Яремче, вони оснащені усім необхідним - ліжками, стінами, підлогою, лампами і, що дуже важливо, дверима і вікнами, які можуть не лише відчинятися, а й зачинятися, ввічливими адміністраторами та офіціантами, а також собачкою, яка декілька ночей поспіль у весь голос лаялася на нас з будинку десь поруч із готелем, але потім щось з нею сталося - і стало тихо і затишно спати.... Можливо, її перелякав постійний спів нашою групою пісні "А біла качка на ставку... " - і вона втекла від нас на деякий час перепочити, а, можливо, наш керівник Юра просто пішов і домовився з нею за окрему плату про те, щоб вона мовчала.... Правду ми вже не дізнаємося аж до наступного нашого поверення до цього готелю, яке обов'язково відбудеться!))

4. Безліч розваг та можливостей пізнання своїх можливостей у цьому турі. В казково красивому містечку Яремче є, чим себе зайняти, навіть, якщо ви не збираєтеся ані на Говерлу, ані на інший факультатив (але все ж таки раджу брати обидва факультативи). Яремчанські розваги – це відвести товариша на річку поруч із готелем і дати йому завдання розгледіти у кам’яній скелі, що на іншій стороні річки Прут, обриси Слона і Моськи. Слона багато хто знаходив, були навіть люди, які знаходили Моську, хоча в обрисах тієї красивої кам’яної скелі зазвичай всі бачили лише Слона, тому вона і називається Слоновою (Дехто там бачив Леоніда Черновецького… Все може бути, скажу я вам, бо щось ми давно про нього нічого не чули…) Можна також загадати товаришу знайти в тій скелі обриси Івана Франка чи Віталія Кличка або ж гроші Курченка. Гадаю, що після третьої чарки медовухи він це обов’язково зробить! :) Яремчанські розваги – це дегустація смачної місцевої кухні (драники, грибна юшка, банош, смажена форель і т. д.) за достатньо привабливими цінами (рекомендую ресторан у готелі, якщо ноги після всіх денних походів вже відмовляються з вами співпрацювати, тим паче там дуже пристойні ціни та смачні страви + грає етномузика), прогулянки уздовж сильного і стрімкого водоспаду Пробій біля сувенірного ринку у Яремче, річки Прут та вечірні романтичні посиділки з групою в кафе. Можна також проїхатися на такій собі тарзанці через водоспад (Тарзанка – це не жінка Тарзана), покататися на коняках легально за гроші і на коровах нелегально безкоштовно допоки хазяїна немає поруч і допоки корова вам сама дозволятиме цю зухвалість:), взяти в прокат велосипеди та з’їздити до Буковелі, Яблуниці, Татарева (але не забувайте про українські дороги, точніше, про їх повну відсутність, адже 35 км, які є «начебто дрібницею», виллються Вам десь у 1,5 години їзди мінімум на велосипеді до Буковелю), відвідати справжній сільській кольорітний клюб «Турист» (але не рекомендую), пограти в більярд, теніс, футбол, а також такі цікаві ігри, як: «Налякай сусіда павуком/комахою/їжаком, яких знайдеш на дорозі», «Знайди дорогу від річки до готелю вночі та не спотикнись ні на чому» і «Вгадай, чому від Відня до Зальцбурга 295 км їхати 3 години, а від Берегово до Львову 250 км – за 5,5 годин». Найбезглуздіше, що можна робити в такому турі – це вмикати телевізор та дивитися новини, тим паче, з огляду на теперішню ситуацію. Найбезглуздіше, що можна робити в такому турі – йти до закладу, де готують суші та піцу. Але майте на увазі, що Яремче – це маленьке «спальне» містечко, і тому більшість розважальних закладів після десятої години вечора вже закриті. Окрім одного специфічного закладу, про який Вам потім в турі обов’язково скажуть:)

5. Говерла. Обов’язково на вершину цієї Красуні кожному справжньому Українцю треба зійти хоча б один раз у своєму житті. Сил вистачить, навіть, якщо до найближчого магазину Ви звикли їздити на автомобілі, а не діставатися пішки. Я ось теж інколи від власних лінощів їду одну-дві зупинки на маршрутці, стоячи на ній у пробці, замість того, щоб пройти цю відстань пішки. Але ж знову й знову підіймаюся на Говерлу у числі перших. Ніяке задоволення не замінить того відчуття власних сил і можливостей, коли якась невеличка крапочка далеко знизу від тебе на Говерлі на ім’я Юра Мартинюк вказує на тебе всій групі і каже: «Ось, бачите, дам дуже високо видніють блакитний рюкзак та біле волосся? То є наша Марина, вам усім туди, за нею!». Ті краєвиди, що відкриваються перед Вами, варті Ваших зусиль. Вони захоплюють, надихають, звільняють від поганих думок, від негативної енергії, змушують вас закохуватися в Карпати ще міцніше і на все життя… Говерла - як наркотик: піднявшись туди одного разу, проклинаючи все на світі за деякі дуже важкі моменти підйому та обіцяючи всім оточуючим, що ти «ніколи більше сюди не приїдеш взагалі», наступного року ти знову їдеш сюди, знову підіймаєшся і радієш тому, що бачиш навкруги. І знову все проклинаєш, коли переводиш подих. І знову приїздиш. Магія гір – вона така. Магія УКРАЇНСЬКИХ Карпат – вона надзвичайна.

6. Інша факультативна екскурсія, безперечно, також заслуговує того, щоб записатися на неї, хоча б заради того, щоб побачити на власні очі трембіту, спробувати видути з неї якісь красиві звуки, окрім чогось схожого на ураган Катрін, як це вийшло в мене; щоб зрозуміти, що являють собою гуцульський портфель та гуцульська дримба, та як будете виглядати Ви чи Ваша жінка у гуцульському одязі; побачити місце у Ворохті, де на дуже крутих схилах тренуються стрибати на лижах ще зовсім юні спортсмени; та врешті-решт покуштувати смачний гуцульський обід у красивому будиночку на полонині. Після цієї екскурсії ви не зможете не сказати, що Ви закохалися у Карпатські гори, полонини… Закохалися на все життя… І повернетеся туди ще не раз.

Не хвилюйтеся, якщо прогнози погоди напередодні Вашого туру показують щось не дуже хороше. В Карпатах погода – то є дуже мінливе явище, частіше за погоду на Говерлі та взагалі в Карпатах змінювалися лише автомобілі у Януковича та тренери Челсі і Мілану. Кожного дня перед моєю поїздкою в тур я передивлялася погоду – і все начебто виглядало невтішно: щодня і всюди потужні зливи із грозою, у тому числі й на Говерлі. Але все склалося набагато краще, мабуть, завдяки золотій вдачі Юри Мартинюка: окрім сильного дощу на скелях Довбуша в першій половині дня, в усі інші дні ми спостерігали прекрасну серпневу погоду – сонечко із хмаринками та тепле повітря, що надихало нас на нові гірські звершення.

В такому турі ми відпочиваємо душею, серцем і тілом від усіх повсякденних турбот, що очікують на нас в наших містах. За дві мої поїздки в цей тур я не знайшла у ньому ЖОДНОГО недоліку. Але лиш хочу від імені усієї групи запропонувати керівництву Аккорд-Тура розширити цей тур хоча б ще на один день. Зробити шостий день повністю вільним днем у Яремче / або факультативну екскурсію на Буковель, а вже сьомого дня виїжджати до славетного Львова. Нам усім шести днів не вистачило. Також можна перенести екскурсію Львовом на початок туру, бо багато людей в групах не встигають на неї через потяги, а, як показує досвід, до Львову на початок туру всі зазвичай приїжджають заздалегідь і прагнуть подивитися Львів, якщо є така можливість…

Якщо хтось з мого рейсу прочитає цей відгук та засумує за такою казковою істотою, як я, або якщо хтось просто все хоче та не наважується написати мені та розпитати детальніше про цей чудовий тур та про інші тури АККОРДУ, які я відвідувала, а також про будь-яку з країн Європи та те, що там варто відвідувати, а що ні, у вас є два варіанти) Або написати мені на фейсбуці, додавши до друзів:

https: //www. facebook. com/queen. of. unique

або ж на електронну скриньку marinapanchuk@gmail. com, я залежна від інтернету людина – і тому перевіряю всі ці мережі декілька разів на день, тож без відповіді (хоча б якоїсь))) ви точно не залишитеся!

Прошу, панове, до яскравих Карпат!

Ваша Марічка

P. S. Кажуть, в в один ставок із білим лебедем на ньому та хатою у селі Кобиляки двічі не увійти... Але ми все ж таки спробуємо і повернемося в цей тур наступного року… ja cie kocham, i love you, я тебе кохаю, я тебя люблю, КАРПАТИ!!!