Неймовірна краса Закарпаття

Недарма кажуть, що не так важливо куди їхати, а важливіше з ким! Наша поїздка вийшла просто чудовою, за що величезна подяка (і теплий привіт) всьому дружному рейсу 919, а також нашому прекрасному супроводжуючому групи Олександру Яцків та чудовому водію, королю доріг, пану Богдану.

З таким чудовим гідом можна їхати будь-куди, хоч на край світу, всюди буде цікаво і незабутньо. Завдяки Сашкові все було чітко організовано, ми всюди встигали, мали купу вільного часу та можливість неквапливо насолоджуватись красою Закарпаття. Наш ранок починався з цікавої казки від Олександра, яку він читав на закарпатському діалекті. Ці коротенькі оповідання дозволяли глибше познайомитись із фольклором Закарпаття, вивчити нові закарпатські слова та й просто цікаво і весело провести ранок. В автобусі ми слухали як народні пісні, так і творчість давно відомих, а також сучасних колективів із Закарпаття. Протягом всього туру Сашко піклувався, щоб ми смачно поїли, могли купити продукти в супермаркеті, зняти гроші в банкоматі, запастись питною водою біля місцевих джерел. Коли ми проїздили повз якийсь об'єкт (село, пам'ятку, криницю чи гору), Саша про них розповідав. Завдяки Олександру ми познайомились один з одним та подружились. Величезна подяка йому за організацію пікніку в передостанній день туру, бонусні зупинки з можливістю зробити приголомшливі фото, а особливо за бурих ведмедів, та неповторну гру на народних інструментах!

Хочеться висловити окрему подяку нашому водієві, пану Богдану. Дуже часто роль водія недооцінюється у відгуках, проте саме від професіоналізму цих людей залежить наша безпека. Пан Богдан дуже спокійно, рівно віз нас протягом всього маршруту. Коли ми їхали через перевали, то у мене, пасажира, часом дух перехоплювало, а пан Богдан відповідав за ввесь автобус і цілком контролював ситуацію, незважаючи навіть на наші співи та веселощі!

Ну, а тепер безпосередньо про сам тур. Він насичений, різноманітний. Є й міські пейзажі, й дуже багато природних чудес. Підйоми часом потребують немалих фізичних зусиль.

В м. Мукачево та замку Паланок я побувала вдруге, Андрій розповів багато нового, показав нові цікаві місця, а також освіжив мої знання про ці об'єкти. Особливо вразила розповідь про те, як раніше проходили бали та знайомства на них.

Дуже цікавою, змістовною та смачною була екскурсія до сироварні в Нижньому Селищі. До речі, там також продають і смачну ковбасу (раджу спробувати), а пан, що торгує біля сироварні, виготовляє класну медовуху та дає її дегустувати безкоштовно! Поруч є село Іза, де виготовляють та продають гарні вироби з лози, тому була можливість їх придбати та зробити чудові фото. Окремо хочу відмітити дорогу до Хустського замку... Це, звичайно, змагання, в першу чергу з собою, а потім із природою. В цей день було дуже парко, а ще й підйом на гору... протягом дороги хотілось повернутись кілька разів, але завдяки командному духу я дійшла. І зовсім не шкодую, що наважилась на цей підйом. Руїни замку виглядають, як і аналогічні інші руїни, проте панорама на місто, що відкривається з тієї гори дуже красива.

Обов'язково раджу поїхати на екскурсію до буйволиної ферми, на вас чекає цікава розповідь та смачна дегустація, а також можливість ближче поспілкуватись з цими чудовими тваринами. В рамках цієї екскурсії передбачено відвідування дегустаційного залу у Виноградовому та можливість спробувати 8 видів вина під захопливі розповіді господині. Вино дуже смачне, оригінальне, з неповторним смаком та ароматом.

Дорога до водоспаду Шипіт не складна, хоч і передбачає підйом вгору. Протягом усього маршруту розташовані ятки з сувенірами, а також підйом відбувається під веселе дзюрчання річечки. А от коли ви побачите сам водоспад... Він неймовірний, особисто мені дуже сподобався! Взагалі, я довго мріяла побачити водоспад (раніше біля них не бувала), цього року моя мрія нарешті здійснилась! В ньому можна купатись, а можна просто помочити ноги у струмочку поруч, також виходять гарні фото. Після цього був підйомник. Процес посадки і висадки легкий, мені сподобалась і сама дорога на гору і вниз, можна насолоджуватись красивими краєвидами. На горі є можливість поласувати чорницею у необмеженій кількості!

Дорога до Синевиру неповторна, краса навколо неймовірна! Спочатку у нас була зупинка біля Реабілітаційного центру бурих ведмедів, хоча її й немає в програмі. Це дуже атмосферне місце, від ведмедів йде шалена енергетика, вони такі гарні, привітні, їх хочеться погладити (цього робити не можна, звичайно). У мене були яблука, і ведмеді із задоволенням ними поласували. Підйом до самого озера довгий (1100 м) та досить складний, як на мене, тому не пошкодуйте 30 грн і скористайтесь послугами водіїв мікроавтобусів, які й довезуть до самого озера. Так збережете свої ноги та виграєте більше часу на огляд Синевиру. Біля озера не варто купувати мед та алкоголь, бо їх якість погана. Озеро гарне, спокійне, але, як на мене, від нього віє холодом, хоч на дворі й була спека. Поруч є джерело з питною водою.

Після смачного обіду нас чекала Колочава й скансен “Старе село”. Цікаве місце, дає можливість подивитись, як жили люди раніше, де вони вчились, у який шинок ходили, оцінити розмір хат та кімнат у них, де жили по 8 осіб. У нас був гарний гід по Колочаві, він на стільки любить це місце, що міг би, напевно, цілий день проводити тут екскурсію та розповідати про побут колишніх мешканців.

Водоспад Кам'янка не вразив зовсім, дуже маленький, я б його й водоспадом не назвала би. Цікаво, але нічого особливого.

Приємно вразила екскурсія по Львову. Я в цьому місті вже четвертий раз, бачила досить багато, як на екскурсіях, так і під час особистих прогулянок. Проте наш гід Алік провів таку цікаву екскурсію, що я змогла побачити місця, яких не бачила чи не помічала раніше. Також наш гід розповів про можливість дістатись вокзалу, якої я раніше не знала. Тому, якщо ви у Львові не вперше, все одно ідіть на бонусну екскурсію по місту, адже кожен гід розповідає по-своєму та показує свої особливі улюблені місця, а значить кожен раз можна відкрити для себе щось нове!

Цей тур передбачає проживання в 3 готелях. Першу ніч ми провели в “Червоній горі”. Готель гарний, я ночую в ньому вдруге, особливо подобається парк навкруги. Потім дві ночі в селищі Шаян, де не бажано пити місцеву мінеральну воду, а ціни в кафе і магазинах дуже високі. Тут група жила в 3 різних готелях: Ступарі, Смерічка та Едельвейс. Я жила в Едельвейсі. Номер з балконом, був холодильник, електрочайник, шампуню у ванній не було, на сніданок ходили в Смерічку. Якщо вас поселять у цьому готелі, навпроти є гарний магазин “Каштан”, ціни адекватні й асортимент досить пристойний. У кафе “Перлина Шаян” брала грибну юшку, ціна у 3 рази вище, ніж на аналогічну біля Шипоту, а смак гірший на багато. Найбільше сподобався готель “Кам'янка” на Синевирському перевалі, неймовірні види навкруги. Номер затишний, кожного дня приносили нову мінеральну воду по 0,5 л, мило та шампунь у ванну, холодильники не у всіх номерах.

Сніданки у всіх готелях порційні (гречка з сарделькою, млинці із сиром, сметаною, варення, яєшня, вівсянка, чай або кава, ковбаса, сир, у “Смерічці” було домашнє печиво).